Сплата екологічного податку, що справляється за скиди стічних вод у водні об’єкти

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, опубліковано 02 липня 2025 о 09:53 Розділ: Новини

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 240.1.2 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників (далі − Суб’єкти господарювання), під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти.

Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема є обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти (п.п. 242.1.2 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).

Відповідно до норм статей 48 та 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР зі змінами і доповненням (далі – ВКУ), який регулює водні відносини, скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти здійснюється в рамках спеціального водокористування та на підставі відповідного дозволу. При цьому, статтею 70 ВКУ встановлено, що скидання стічних вод у водні об’єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин ліміти яких, згідно норм статті 49 ВКУ (частина двадцять перша), визначаються у дозволі на спеціальне водокористування.

Статтею 245 ПКУ встановлені ставки Екологічного податку. Зокрема, пунктом 245.2 вказаної статті встановлені ставки екологічного податку за скиди у водні об’єкти забруднюючих речовин, які не увійшли до пункту 245.1 (за скиди окремих забруднюючих речовин) та на які встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовно безпечний рівень впливу.

Таким чином, виходячи з визначення платників екологічного податку (п. 240.1 ст. 240 ПКУ), у суб’єктів господарювання, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти виникають податкові зобов’язання з екологічного податку.