Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Актуальні питання адміністрування акцизного податку»
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області , опубліковано 24 квітня 2025 о 13:12 Розділ: Новини
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання адміністрування акцизного податку».
На запитання платників податків відповіла заступник начальника відділу адміністрування акцизного податку управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Інна БУЛАВА.
Питання 1:Як визначається роздрібна ціна продажу на тютюнові вироби у зв’язку з набранням чинності Закону України від 4 грудня 2024 року №4115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби»? На яких платників та з якого періоду розповсюджуються вимоги щодо формування розміру роздрібної ціни відповідно до ЗУ 4115-ІХ? Яка відповідальність за порушення вимог щодо роздрібної на тютюнові вироби в роздрібній торговій мережі?
Відповідь:
25 березня 2025 року набув чинності Закон № 4115, відповідно до якого внесені зміни до Податкового кодексу України та Закону № 3817. Змінами, зокрема, передбачено, що:
-роздрібна ціна продажу підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни (без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів), не може бути меншою за встановлене на дату виробництва такого товару мінімальне акцизне податкове зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби, помножене на коефіцієнт 1,45, а для тютюнових виробів, на які встановлено лише специфічну ставку акцизного податку, – меншою за розмір встановленої на дату виробництва такого товару специфічної ставки акцизного податку, помноженої на коефіцієнт 1,45 (підпункт 14.1.106 пункт 14.1 стаття 14 Кодексу);
-розмір максимальної роздрібної ціни на підакцизні товари (продукцію), який встановлюється виробниками або імпортерами для тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, не може бути меншим, ніж розмір роздрібної ціни продажу, обчислений відповідно до зазначеного вище порядку.
Вимоги щодо дотримання мінімального розміру роздрібної ціни розповсюджуються:
-на всіх виробників та імпортерів тютюнових виробів – при поданні Декларації про МРЦ, починаючи з 25.03.2025;
-на суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами, – при здійсненні продажу тютюнових виробів, починаючи з дня набрання чинності Законом № 4115, а застосування штрафних санкцій – з 01.07.2025.
З 01.07.2025 набирають чинності положення Закону № 4115, яким передбачено відповідальність за роздрібну торгівлю підакцизними товарами за цінами, нижчими ніж рівень роздрібної ціни продажу підакцизних товарів, визначений відповідно до зазначеного вище порядку його обчислення.
Статтею 73 Закону № 3817 (з урахуванням норм, які наберуть чинності відповідно до Закону № 4115) передбачена відповідальність за порушення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами:
-вищими за максимальні роздрібні ціни на такі товари (продукцію), зазначені на відповідних пачках, коробках чи сувенірних коробках тютюнових виробів, ємностях або упаковках рідин, що використовуються в електронних сигаретах, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами (продукцією), – 100 відсотків вартості таких тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, але не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
-нижчими за рівень роздрібної ціни продажу підакцизних товарів, визначений відповідно до підпункту 14.1.106 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, – 100 відсотків вартості реалізованих таких підакцизних товарів, але не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Питання 2: Чи нараховуються штрафні санкції при поданні уточнюючої Декларації з акцизного податку, якою платник збільшує податкові зобов’язання за попередні звітні періоди 2024 - 2025 року?
Відповідь.
Законом України від 30 червня 2023 року №3219 внесені зміни до законодавства, щодо самостійного виправлення платником податків помилок у податковій звітності, що призвели до заниження податкового зобов’язання.
З 1 серпня 2023 року і до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 Кодексу, та пені. Відповідно не підлягають заповненню графи 5, 6 та 7 Додатку 8 до Декларації акцизного податку «Розрахунок суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах» щодо нарахування штрафів 3%, 5% та пені відповідно. Зазначене застосується до податкової звітності, яка подається з 01.08.2023 і до припинення або скасування воєнного стану.
Питання 3: Чи є об’єктом оподаткування акцизним податком операції списання знищеного, зіпсованого, втраченого підакцизного товару та чи проводиться коригування податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку внаслідок такого списання?
Відповідь.
Об’єктом оподаткування акцизним податком є обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), крім випадків, передбачених п. 216.3 ст. 216 Податкового кодексу України.
У випадку повного або частково повернення покупцем підакцизних товарів (продукції) їх виробнику для усунення недоліків або знищення (переробки) у зв’язку з неможливістю усунення таких недоліків, виробник проводить коригування податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку.
При цьому, у разі повного або часткового повернення покупцем підакцизної продукції, маркованої марками акцизного податку (алкогольних напоїв, тютюнових виробів) їх виробнику для усунення недоліків або знищення, коригування податкових зобов’язань проводиться з врахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах» щодо дотримання порядку повернення марок їх продавцю.
Коригування проводиться незалежно від того, в якому періоді були нараховані податкові зобов’язання за операціями з реалізації таких підакцизних товарів.
У разі повернення покупцем підакцизних товарів (продукції) з інших причин коригування податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку не проводиться.
Питання 4: Чи повинен ФОП (СГ роздрібної торгівлі) сплачувати акцизний податок із залишків підакцизних товарів (алкогольних напоїв), наявних на момент припинення підприємницької діяльності, які в подальшому будуть використані для власного споживання?
Відповідь.
Відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).
Згідно з п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Підпунктом 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, зокрема, що реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування.
Відповідно до норм ПКУ, платниками акцизного податку є, зокрема, особа - суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах) (п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).
Відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).
Згідно з п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПКУ базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ.
Відповідно до п. 216.9 ст. 216 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», для безготівкових розрахунків - дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу товару, а у разі реалізації товарів фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок, – дата надходження оплати за проданий товар, а для підакцизних товарів, наявність або місцезнаходження яких не підтверджено таким суб’єктом господарювання, у тому числі таких товарів, недостача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі на вимогу контролюючого органу при проведенні перевірки такого органу, – дата складення відповідного документа, що засвідчує зазначені факти.
Отже, у разі припинення підприємницької діяльності, фізична особа-підприємець (суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі) не повинна сплачувати акцизний податок із залишків підакцизних товарів (алкогольних напоїв), наявних на момент припинення.
Разом з цим, оскільки реалізація алкогольних напоїв може здійснюватися на підставі відповідної ліцензії, а їх зберігання – у місцях зберігання, внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання, або у місцях роздрібної торгівлі, на які отримана відповідна ліцензія, до ліквідації фізичної особи-підприємця (суб’єкта господарювання роздрібної торгівлі) йому необхідно залишок алкогольних напоїв:
-або реалізувати при наявності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. У такому випадку виникає об’єкт оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;
-або повернути залишки алкогольних напоїв постачальнику.
Питання 5: Чи необхідно платнику податків, який здійснює діяльність з виробництва електричної енергії без ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії (встановлена потужність якого не перевищує 5 МВт) подавати декларацію з акцизного податку, в якій відображати обсяги операцій щодо яких податковим законодавством передбачено звільнення платника податку від обовязку нарахування і сплати податку?
Відповідь.
Статтею 8 Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон № 2019) визначено, зокрема, що господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.
Разом з тим, згідно статті 30 Закону № 2019 діяльність з виробництва електричної енергії без ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії дозволяється, якщо величина встановленої потужності чи відпуск електричної енергії менші за показники, визначені у відповідних ліцензійних умовах з виробництва електричної енергії.
Згідно із пунктом 1.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.12.2017 №1467, діяльність з виробництва електричної енергії суб’єктів господарювання підлягає ліцензуванню, якщо величина встановленої потужності електрогенеруючого обладнання складає 5 МВт та більше або якщо суб’єкт господарювання має намір продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), гарантованому покупцю електричної енергії за «зеленим» тарифом незалежно від встановленої потужності об’єкта електроенергетики.
Підпунктом 14.1.145 пунктом 14.1 статтею 14 Кодексу визначено, що підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які Кодексом встановлено ставки акцизного податку.
Згідно з пункту 215.1 статті 215 Кодексу до підакцизних товарів, зокрема, належить електрична енергія.
Відповідно до підпункту 212.1.13. пункту 212.1 статті 212 Кодексу платниками акцизного податку є, зокрема, виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії.
Водночас, не підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії; передача для власного споживання в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на цьому підприємстві (підпункти 213.2.8 та 213.2.9 пункт 213.2 стаття 213 Кодексу).
Підпунктом 14.1.29 пунктом 14.1 статті 14 Кодексу визначені відновлювальні джерела енергії – джерела вітрової, сонячної, геотермальної енергії, енергії хвиль та припливів, гідроенергії, енергії біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів.
Згідно підпункту 212.3.1 пункту 212.3 статті 212 Кодексу реєстрація у контролюючих органах як платника податку суб'єкта господарювання, постійного представництва, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб'єкту відповідної ліцензії.
Зокрема, платники акцизного податку, які мають діючі ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (пункт 49.21 статті 49 Кодексу).
Отже, у разі здійснення без отримання ліцензії відповідно до законодавства операцій з реалізації електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії (сонячне випромінювання тощо) або передачі для власного споживання власновиробленої електричної енергії у суб’єкта господарювання не виникатиме податкове зобов’язання із сплати акцизного податку та відсутній обов’язок подання податкової звітності з акцизного податку (згідно з підпунктом 213.2.8 пунктом 213.2 статті 213 Кодексу).
У разі, якщо Підприємство матиме ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії, то суб’єкт господарювання буде платником акцизного податку відповідно до підпункту 212.1.13 пункт 212.1 статті 212 Кодексу та повинен подавати з урахуванням положень пункту 49.21 статті 49 Кодексу декларацію з акцизного податку згідно з пунктом 223.2 статті 223 Кодексу, незалежно від того, чи провадив такий платник діяльність з виробництва електричної енергії в звітному періоді.