Чи необхідно СГ застосовувати РРО або ПРРО, якщо товар продається покупцю на умовах післяплати із використанням служб доставки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, опубліковано 25 жовтня 2023 о 10:53 Розділ: Новини

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

При відправці продавцями товарів будь-яким експедитором (логістичною компанією) в Україні, який не має статусу ні кур’єра, ні перевізника, не є учасником відносин купівлі-продажу, не передає право власності на товар та не бере участі в розрахунку за нього відповідно до договору про надання послуг, фіскальний касовий чек має бути сформований до відправки товару та вкладений продавцем у коробку з товаром, або надісланий покупцеві при, або до передачі його експедитору (логістичній компанії).

При формуванні чеку має бути зазначений вид оплати в кредит або відстрочення оплати (в залежності від організаційно-правової форми платника податків) та зазначена форма оплати – безготівкова, так як відповідно до договору, який на практиці паралельно укладається з банком або небанківським фінансовим посередником, вже належні продавцю кошти, у випадку згоди покупця отримати товар, такий посередник буде перераховувати на поточний рахунок такого продавця, відповідно до суми, зазначеної в фіскальному касовому чеку, як фізичній особі підприємцю – суб’єкту господарювання, а не здійснювати переказ фізичній особі, без державної реєстрації, як суб’єкта господарювання. Додатковий фіскальний касовий чек такому фінансовому посереднику видавати не потрібно.

Наголошуємо, що експедитор не приймає від споживача післяплату за поштове відправлення у своєму відділенні, а так само як і продавець товарів отримує кошти за послуги за допомогою фінансового посередника, який по факту є третьою стороною відносин, не пов’язаних з купівлею-продажем товарів і надає аналогічні послуги як продавцю товарів, так і експедитору. Крім того, небанківський фінансовий посередник зобов’язаний видавати фіскальні касові чеки на переказ коштів, як окрему операцію, в межах своєї ліцензованої господарської діяльності та отримує за це комісійну винагороду.

Таким чином, формування фіскального касового чека пізніше ніж відправка товару за умови використання послуг експедитора та/або логістичної компанії буде порушенням вимог низки нормативно-правових актів, зокрема, п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

Водночас, відповідно до умов договорів, які пропонують суб’єктам господарювання кур’єри (перевізники), застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО)/програмних РРО (далі – ПРРО) продавцем товарів не є обов’язковим, оскільки кур’єр від свого імені приймає післяплату від одержувачів відправлень та видає розрахунковий документ про її приймання безпосередньо при передачі відправлення покупцю. У такому випадку продавець зобов’язаний вкласти у посилку лише видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару.

Враховуючи викладене, повідомляємо, що доставлений через кур’єра товар не вважається проданим в кредит або з розстроченням платежу, а відповідно застосування підприємцем РРО/ПРРО не є обов’язковим, оскільки розрахунковий документ про приймання післяплати видає працівник кур’єрської служби безпосередньо при передачі відправлення покупцю, а фізична особа підприємець – суб’єкт господарювання у свою чергу зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару.

Також у передбачених законодавством випадках, незалежно від використання послуг експедитора або кур’єра, продавець зобов’язаний вкласти у поштове відправлення належним чином оформлений гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов’язкові реквізити.

Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, що у правовідносинах, які виникають при продажу товарів у мережі інтернет із використанням служб доставки, такий вид розрахунків як «післяплата», «попередня оплата», «кредит», «відстрочення платежу», «розстрочення платежу» та інші, не заборонені Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV, самі по собі не є визначальними для виникнення обов’язку щодо застосування РРО.

Коло таких обов’язків визначають виключно умови договорів на перевезення (доставку) товарів, що укладені між продавцями товарів та перевізниками/кур’єрами/експедиторами/логістичними компаніями тощо та якими визначено участь сторін договору у правовідносинах купівлі-продажу товарів.