Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Податок на додану вартість: особливості нарахування, звітування та сплата»
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області , опубліковано 20 вересня 2021 о 08:30 Розділ: Новини
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Податок на додану вартість: особливості нарахування, звітування та сплата».
На запитання платників податків відповіла головний державний ревізор-інспектор відділу адміністрування ПДВ управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Світлана ПЛОХА.
Питання.
Доброго дня! Які особливості застосування ставки податку на додану вартість при оподаткуванні операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції з 1 серпня 2021 року?
Відповідь.
Доброго дня! Законом України від 01 липня 2021 року № 1600-IX підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено підпунктом 54 прим. 2, згідно з яким для платників податку на додану вартість, які здійснюють операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції (товарів), що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0102, 0103, 0104 10, 0401(в частині молока незбираного), 1002, 1004, 1204 00, 1207, 1212 91 у зв’язку з встановленням ставки податку на додану вартість 20 відс. на такі операції, передбачено такі особливості:
1) у разі якщо перша подія при постачанні товарів, визначених абзацом першим пункту 54 прим. 2 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, відбулася до набрання чинності Законом № 1600 (до 01.08.2021), перерахунок ставки податку на додану вартість і суми податку на дату настання другої події не здійснюється;
2) у разі якщо після набрання чинності Законом № 1600 відбувається повернення попередньої оплати (авансу) або поставлених товарів, визначених абзацом першим пункту 54 прим. 2 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, у зв’язку зі зменшенням кількості або вартості таких товарів, перша подія при постачанні яких відбулася до вказаної дати в період з 01.03.2021 по 31.07.2021 включно, коригування сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість в сторону зменшення здійснюється, виходячи із ставки податку на додану вартість 14 відсотків;
3) у разі якщо після набрання чинності Законом № 1600 відбувається постачання товарів, визначених абзацом першим пункту 54 прим. 2 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, або перерахування коштів у зв’язку із збільшенням кількості або вартості таких товарів, перша подія при постачанні яких відбулася до вказаної дати, коригування сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість здійснюється, виходячи із ставки податку на додану вартість 20 відсотків;
У разі здійснення платником податку операцій з постачання на митній території України товарів, визначених абзацом першим пункту 54 прим. 2 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, які були придбані до набрання чинності Законом № 1600, за таким платником податку зберігається податковий кредит з податку на додану вартість у розмірі, який був нарахований при придбанні таких товарів.
Питання.
Вітаю! Які особливості відображення у податковій звітності з ПДВ операцій з постачання послуг нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України ?
Відповідь.
Добрий день! Пунктом 208.2 статті 208 ПКУ визначено, що отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відсотків для послуг, визначених абзацами четвертим - шостим підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 ПКУ, на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 ПКУ.
При цьому отримувач послуг - платник податку у порядку, визначеному статтею 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.
Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.
Отже, платник ПДВ при отриманні на митній території України послуг від нерезидента на дату, визначену пунктом 187.8 статті 187 ПКУ, зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, скласти податкову накладну, включити цю податкову накладну до складу податкових зобов’язань того звітного періоду, на який припадає дата виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за такими операціями, та зареєструвати її в ЄРПН. Така, своєчасно зареєстрована в ЄРПН, податкова накладна є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у періоді її складання.
Отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі реєстрації податкової накладної в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації повинен відобразити податкові зобов’язання з ПДВ у звітному періоді, в якому вони виникли (незалежно від факту складання податкової накладної за такою операцією), а податковий кредит – в періоді реєстрації відповідної податкової накладної в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Питання.
Доброго дня! Коли виникає право на податковий кредит при ввезенні товарів на митну територію України?
Відповідь.
Доброго дня! Пунктом 198.6 статті 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.
Отже, якщо при ввезенні товарів на митну територію України платником податку сплачено суму податку до бюджету, і така сплата підтверджується митними деклараціями, в тому числі тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, платник податку має право на включення такої суми податку до складу податкового кредиту звітного періоду, в якому відбулося оформлення відповідної митної декларації.
Питання.
Вітаю. Які особливості погашення податкового боргу за рахунок від’ємного значення?
Відповідь.
Добрий день. Якщо у платника існує податковий борг із ПДВ, то суму від'ємного значення передусім слід спрямувати на його погашення, а вже потім використовувати залишок на інші із зазначених цілей.
Суму податкового боргу визначають станом на перше число місяця, у якому подано декларацію із заповненим рядком 20.1.
Декларування від'ємного значення ПДВ у рахунок зменшення суми податкового боргу з ПДВ здійснюється у межах реєстраційного ліміту (абз. "а" пункт 200.4 статті 200 ПКУ). Цю суму зазначають у спеціальному полі її рядка 19.1.
Зарахування суми від'ємного значення у зменшення податкового боргу з ПДВ в ІКП проводиться у граничний день подання декларації.
Отже, якщо підприємством самостійно не здійснюється погашення наявного податкового боргу з ПДВ коштами, а таке погашення здійснюється за рахунок від'ємного значення з ПДВ, то сума, яка задекларована у рядку 20.1 декларації з ПДВ, зменшує реєстраційну суму згідно з вимогами діючого законодавства та вважається відшкодованою в рахунок погашення податкового боргу.
Питання.
Доброго дня! Як визначається дата виникнення податкових зобов’язань з ПДВ та складання податкової накладної у разі оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг, в електронному вигляді?
Відповідь.
Доброго дня! Правила формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкової накладної і реєстрації її в ЄРПН регулюються статтями 187, 198 і 201 ПКУ.
При здійсненні платником податку (постачальником) операції з постачання послуг, які оформлялись первинним документом, складеним в електронній формі, датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ та відповідно складання податкової накладної за такою операцією, відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ буде вважатися дата складання такого первинного документа, який містить відомості про господарську операцію, незалежно від дати накладання електронних підписів.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Питання.
Добрий день! Які штрафні санкції з ПДВ застосовуються у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України короновірусної хвороби (COVID-19)?
Відповідь.
Добрий день! Відповідно до пункту 52 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення вимог законодавства в частині, зокрема, порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Тобто, у періоді дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України короновірусної хвороби (COVID-19), застосовуються наступні штрафні санкції з ПДВ:
- за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності,
- за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов’язання,
- у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання, зменшення бюджетного відшкодування або виявлення фактів використання податкових пільг не за цільовим призначенням чи всупереч умовам чи цілям їх надання.
Враховуючи вимоги пункту 52 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, до платників ПДВ не застосовуються штрафні санкції, передбачені статтею 120 прим. 1 ПКУ за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, передбаченого статтею 201 ПКУ, які вчинені ними протягом періоду з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, граничний строк реєстрації яких припадає на період з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.