Начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб: сплата податків має бути комфортною, простою та зрозумілою
опубліковано 07 червня 2021 о 16:21 Розділ: Новини
За п’ять місяців поточного року податкові надходження у доходній частині бюджету країни склали 84,5%. Для порівняння – на кінець 2020 року питома вага податків у Держбюджеті була помітно меншою – 79,1%.
Тенденція зберігається – податків стали збирати більше. На початку червня податківці прозвітували не лише про ріст надходжень у порівнянні з минулорічними показниками перших п’яти місяців, а й про перевищення нинішніх індикативів.
Серед регіонів, які своїми результатами суттєво перевершують загальнодержавні показники, – Дніпропетровщина. За січень-травень ріст надходжень у порівнянні з аналогічним минулорічним періодом склав 128,3%. У абсолютних цифрах Дніпропетровський регіон скерував до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску) 23, 538 млрд гривень. У тому числі: до Держбюджету –11,239 млрд грн, до місцевих бюджетів регіону – 12,299 млрд гривень.
Що стає драйвером такого темпу в регіоні й чи надовго його вистачить? Наскільки виправдане ствердження, що сильний регіон – це фундамент фінансової безпеки держави? Чи готовий місцевий бізнес на діалог з податківцями та як знищити стереотипне негативне їх сприйняття? Яка частина економіки регіону схована у "тінь" та чи є шанс створити для всіх справедливі та прозорі умови?
Про це та багато іншого поговорили з Ганною Чуб – вона майже два роки очолює Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.
Ганно Володимирівно, ваш регіон не перший рік – серед лідерів по адмініструванню податків. Чим мотивуєте платників – батогом чи пряником?
Зазначу, що платник – це сьогодні безумовний пріоритет для кожного податківця.
Зі служби, що колись виконувала фіскальні функції, ДПС перетворилась у сервісну службу. А це означає, що той, кому вона надає свої послуги,– стоїть на чолі кута. Саме платник є нашим партнером, замовником наших послуг. Свою діяльність плануємо, виходячи саме з такої позиції. Це – спрощення контакту з податківцями, розвиток нових видів сервісу, запровадження сучасних стандартів обслуговування і ще багато чого. Ми маємо зробити так, щоб процедура сплати податків була легкою, простою, зручною, доступною для будь-кого: хай то великий платник з великого бізнесу чи фізична особа – підприємець. Щоб людина чітко розуміла не лише, що вона сплачує податки, а й куди вони підуть. Ми маємо проявляти повагу до сумлінного платника як до зразкового громадянина, справжнього патріота. І це не пафосні слова. Адже, нагадаю: левова доля дохідної частини бюджету країни – це податки, в яких прямо чи опосередковано є внесок українців. І тих, які, скажімо, офіційно працевлаштовані чи ведуть прозору звітність у себе на фірмі, і тих, хто всіляко намагається уникнути оподаткування. Адже навіть вони, купуючи товари чи замовляючи послуги, опосередковано сплачують у державну казну. Щоправда, далеко не у тому обсязі, у якому повинні.
Хочу заначити, що у нас в регіоні обсяги сплати податків фізособами останнім часом зростають. Тобто люди стають більш відповідальними. І ми вдячні усім платникам, які сумлінно виконують свій обов’язок та наповнюють бюджети. Це з одного боку.
А з іншого боку – ми все ще мусимо констатувати недостатній рівень податкової культури українців.
Чи є елементи тиску на платників з боку податківців?
Я особисто проти застосування заходів тиску проти порушників податкового законодавства. Але я за невідворотність відповідальності. Якщо ми говоримо, що будуємо фінансово незалежну і разом з тим – правову державу, де головним визначальним чинником є закон, якщо хочемо відповідати міжнародним стандартам та врешті поважати себе, – ми мусимо створити однакові – рівні та справедливі – правила для всіх. І для громадян, і для бізнесу.
Збільшення надходжень на Дніпропетровщині – це результат вашого спілкування з бізнесом? Він налаштований на діалог та співпрацю з податковими органами?
Так. Зазначу, що тенденція збільшення надходжень зберігається вже давно й має декілька пояснень. До прикладу, податок на додану вартість збільшується за рахунок боротьби зі схемами ухилення від оподаткування. А ще тому, що зростає фізичний обсяг товарообороту у роздрібній торгівлі.
Податок на доходи фізосіб – у тому числі за рахунок підвищення з 1 січня цього року мінімальної зарплати з 5 до 6 тисяч гривень.
Варто зазначити, що на зростання надходжень до бюджету впливають податки, які мають найбільшу питому вагу у загальній сумі надходжень. Зокрема, до Держбюджету – це ПДВ (46 %); ПДФО (30 %); рентні та ресурсні платежі (10,9 %). До місцевих бюджетів: ПДФО (63 %); єдиний податок (12 %); рентні і ресурсні платежі (4 %).
До речі, щодо рентної плати – надходження у нас також показали ріст у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Збільшення надходжень по ренті у січні – травні поточного року складає понад 1 860 млн грн, при цьому частка надходжень місцевих бюджетів зросла на 516,8 млн гривень.
Надходження єдиного внеску за цей же період перевищили запланований показник на 9,7 %, темп росту у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року складає 118,5 %.
На початку цього року тодішній очільник ДПС України (а нині перший віце-прем’єр та міністр економіки) Олексій Любченко назвав приголомшливі дані: в Україні на одного офіційного працевлаштованого приходиться двоє "з ложкою": пенсіонери, діти, а також – неофіційно працевлаштовані… Як у вас? Чи виходять платники у прозоре поле?
Статистика по нашому регіону, думаю, трохи більш оптимістична, ніж та, яку ви назвали, однак боротьбою з "тінню" займаємось постійно. Населення Дніпропетровщини складає понад 3 мільйони громадян, половина з яких – економічно активна. І з цієї економічно активної половини офіційно працевлаштовані 782 тисячі особи. Ще 718 тисяч – тобто, майже половина,- не легалізовані. На сьогодні не можна сказати, що у регіоні є платники, які систематично не сплачують податки. Але – як ми бачимо – у нас є ті, хто не платить податки, оскільки офіційно не працевлаштовані. Така ситуація призводить до значних втрат доходів бюджетів. Проста арифметика: середня заробітна плата по Дніпропетровській області складає 13,5 тисяч гривень. Якби ті 718 тисяч нелегалізованих працівників сплачували податки, до бюджетів щомісячно надходило б додатково понад 1,890 млрд гривень! За рік це – понад 22,6 млрд. Колосальна сума. Варто усвідомити, що сплата податків – це своєрідний суспільний договір. Тут принципово важливо, щоб його виконували усі. Податки служать кожному з нас – ось якою повинна бути головна мотивація платника.
Виплати у "конвертах" одна з ключових складових "тіньової" економіки. Припинити цю практику повинні не тільки державні контролюючі органи і не лише роботодавці. А й – передусім – самі наймані робітники, що погоджуються на "конверти". Адже разом з цим "конвертом" вони отримують квиток до режиму безправ’я по відношенню до себе з боку роботодавця, до безперспективного майбутнього. Головне – втрата страхового стажу для призначення пенсії. Люди самі – свідомо чи ні – позбавляють себе соціальних гарантій. Нагадаю, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і роботодавці зобов’язані виконувати норми законодавства.
Чи взагалі реально побороти "тінь", скажімо, в окремо взятому регіоні? Які методи ви застосовуєте та чи можете вже назвати результати?
Переконана: регіони – ключові драйвери економіки. Виведення у прозору площину "тіньового" пласту економіки – це якраз задача, котру слід вирішувати як на рівні держави, так і на рівні регіону та кожного громадянина. І це не лише боротьба зі згаданими "конвертами", звісно. Це комплексна – кропітка і не завжди помітна – робота. Дієвих методів достатньо – зараз не вистачить часу їх усі обговорити.
Результати можна оцінювати за декількома – як прямими, так і непрямими – факторами. Наприклад, за динамікою кількості платників у її абсолютних цифрах. Яка у нас динаміка? Можу зазначити, що кількість платників останнім часом зростає. Так, станом на 1 червня 2021 року на обліку в органах податкової служби регіону зафіксовано понад 256 тисяч платників податків. Це більше показника відповідного періоду минулого року майже на 4 тисячі. Із загальної кількості суб’єктів господарювання понад 112,5 тисяч – юрособи та майже 144 тисячі – фізосіб – підприємців. У травні цьогоріч на податковий облік взято 304 юридичні особи та 1 653 фізособи – підприємця. Хтось реєструється вперше, хтось прибуває до регіону. Але зростання кількості платників – це лише один з результатів роботи по викоріненню "тіньових" схем. Повторюся, "тінь" це системна історична проблема. Це не тільки нелегальне працевлаштування – це також нелегальна торгівля, нелегальні ринки…
До речі, щодо нелегальних ринків. Дніпропетровщина певний час була серед лідерів по контрабанді та нелегальній реалізації контрафакту – після Одеси, Львова та Закарпаття. Передусім – ринки палива, алкоголю, ліків…
Сьогодні боротьба з цими явищами для податківців – серед пріоритетів, які окреслені на рівні Уряду. Скажімо, протидія нелегальному ринку обігу пального, про що багато говориться останнім часом. Ефект від ліквідації цього сегменту як для економіки країни взагалі, так і для регіонів зокрема – буде значний, адже виведення в правове поле нелегальних АЗС – це додаткові мільйонні надходження до бюджету одного регіону.
Як ми діємо? Лише декілька штрихів. Цьогоріч наші фахівці провели 48 перевірок АЗС на території Дніпропетровській області. Результати – встановлені порушення податкового законодавства на загальну суму 7,2 млн гривень. Це тільки цього року у нашому одному регіоні! У ході проведення перевірок встановлено 15 АЗС, які, оформлюючи ліцензію на роздрібну торгівлю пальним, подали до органів ДПС недостовірні дані в документах. Відповідно, на підставі матеріалів перевірок 15 ліцензій анульовано.
Варто усвідомлювати, що контрафактна продукція – це не лише недоотримані надходження до бюджету. Це – небезпека для життя та здоров’я кожного з нас. Хто вам дасть гарантію, що маршрутка, у яку ви сіли, була заправлена якісним пальним і з нею не відбудеться непередбачувана ситуація під час руху? Або що сигарети чи алкогольні напої, які були куплені з-під поли, не знищать ваше здоров’я?
Податкова служба Дніпропетровського регіону – за активний діалог з бізнесом – у тому числі й паливного сегменту. Мета одна – побудова цивілізованого паливного ринку. Компромісів тут бути не може.
Про касові апарати. Давайте нагадаємо читачам, які особливості у застосуванні РРО існують цьогоріч та як взагалі йде впровадження цих реєстраторів та їх програмних, цифрових аналогів (ПРРО)?
Спочатку – про основні зміни. Отже, протягом року: з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022-го – РРО та ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізособами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності. Але ця норма не стосується тих, хто займається реалізацією технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення. А також тих, хто надає платні послуги у сфері охорони здоров’я, або займається реалізацією ювелірних і побутових виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного чи напівдорогоцінного каміння. Останні цьогоріч вже зобов’язані застосовувати касові апарати. Така норма введена вперше.
У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп обсягу доходу 220 розмірів мінімальної заробітної плати, він зобов’язаний застосовувати РРО чи ПРРО.
Тобто законом відбувається розширення сфери та умов провадження діяльності, при яких є обов’язковим застосування реєстраторів розрахункових операцій. Відповідно, росте кількість зареєстрованих РРО та суми проведених через них розрахунків. А це ще один потужний крок виводу з "тіні" суб’єктів господарювання. Згідно з даними інформаційних систем ДПС України, станом на 1 травня цього року в ДПІ ГУ ДПС зареєстровано 17,7 тисяч РРО та понад 9,3 тисяч ПРРО.
Взагалі, щодо програмних РРО – вважаю їх революційною новацією у сфері розрахунків. Це показовий приклад того, як сучасні цифрові технології на практиці знищують елементи "тіньової" економіки. І це вражає.
Як це працює?
Дуже просто. Реєструється програмний РРО – необхідно отримати кваліфікований електронний підпис у будь-якого надавача електронних довірчих послуг (ДПС видає безкоштовно). Потім – встановити програмне забезпечення на будь-який зручний пристрій, який є в наявності – це може бути комп’ютер, смартфон або планшет. Після цього завантажуємо програмне забезпечення. Від ДПС програмне забезпечення безкоштовне, розміщено на офіційному вебпорталі ДПС.
Це дуже зручно для малого та середнього бізнесу. Програмний РРО встановлюється на будь-який гаджет – заощаджуються кошти на придбання традиційних касових апаратів та їх обслуговування. Це – виключно онлайн реєстрація та оперативна онлайн передача чи отримання даних. За цим проєктом – майбутнє.
Але доводилось чути скарги, що зареєструвати віртуальні касові апарати це ще той квест, часто люди отримують відмови.
Повідомлення про відмову в реєстрації програмного РРО формується в декількох конкретних випадках. Зокрема: якщо автоматизована перевірка виявила, що ви не дотримуєтесь загальних вимог щодо електронного документообігу. Ще варіант – програмний РРО з таким найменуванням вже зареєстрований. Також, якщо суб’єкт господарювання не повідомив про об’єкт оподаткування контролюючий орган або такий об’єкт є закритим чи не експлуатується. Якщо суб’єкта господарювання немає у Єдиному держреєстрі чи якщо виявлено розбіжності даних, вказаних у заяві про реєстрацію ПРРО, з даними щодо обліку та реєстрації суб’єкта господарювання.
Поговорімо про сервіси ДПС. Як вважаєте: платники вже сприйняли податкову як сервісну службу?
Маю сподівання, що так. Ми багато для цього робимо. Сьогодні податкова служба націлена на абсолютно нові підходи до виконання своїх функцій і будує взаємостосунки з бізнесом на основі партнерських відносин. Служба стрімко модернізується, а головне завданням органів ДПС сьогодні – створення, як я вже сказала, максимально сприятливих та комфортних умов для добровільного виконання платниками податків вимог податкового законодавства. Це передусім – налагодження системного діалогу з громадянами та бізнесом. Він дозволяє службі області виявляти актуальні питання, що хвилюють платників, і оперативно на них реагувати.
Що таке високий сервіс? Це коли ви не втрачаєте час на черги, щоб подати звітність чи отримати довідку. Коли вам доступно пояснюють всі новації та зміни законодавства – і ви одразу можете їх врахувати. Так заощаджуються час та сили платника, робочий час наших колег, значні фінанси у бюджеті. А головне – напрацьовується бездоганна репутація служби. Але без сучасного інструментарію, без цифрових технологій цього всього не досягти.
Маєте на увазі так званий цифровий прорив?
Цифровізація у ДПС почалася вже декілька років тому, коли запрацював ключовий, я б сказала – базовий сервіс: Електронний кабінет. Локдаун з вимушено дистанційним спілкуванням вніс корективи та прискорив цифровізацію та автоматизацію багатьох опцій і процедур. Став своєрідним драйвером цифрового прориву. Нині ДПС вже орієнтована на дистанційні комунікації з платниками.
Електронний кабінет, про який я вже згадала, – це широкі можливості реалізувати свої обов`язки та права у сфері оподаткування в режимі on-line. Подати звітність чи заяву, сплатити платежі, отримати довідку про відсутність заборгованості, листуватись з органом ДПС, зареєструватися платником ПДВ, внести зміни до своїх облікових даних, замовити облікову картку платника, отримати довідку про доходи чи витяг з реєстру, зареєструвати РРО чи програмний РРО – все це не виходячи з дому чи кабінету.
Електронний кабінет працює цілодобово, крім часу, необхідного для його технічного обслуговування. Це його головна перевага. Зазначу, що на сьогодні функціонал Електронного кабінету значно розширився. Робота у приватній частині Кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП), отриманого у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Лише трохи статистики: з початку поточного року послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг інформаційно-довідкового департаменту ДПС у Дніпропетровському регіоні скористались майже 6 тисяч клієнтів, яким безкоштовно видано майже 14 тисяч кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів. Зараз відкриваються нові й нові пункти сертифікації ключів. До прикладу, у лютому цього року у Кривому Розі відкрились два додаткові пункти, які станом на 1 червня видали 2258 КЕП.
Кваліфікований електронний підпис – це ефективне рішення. Всі учасники електронного документообігу отримують рівні можливості незалежно від їх фізичного місця знаходження. Документи, підписані КЕП, можуть бути передані до місця призначення за лічені секунди.
Але не всюди та не у всіх випадках можна обмежитись Електронним кабінетом. Живий контакт з податківцями ніхто не скасовував…
Звісно, поряд з електронними сервісами, послуги надаються і у Центрах обслуговування платників (ЦОП), де клієнти отримують увесь спектр послуг: інформаційних, консультативних, адміністративних. Також у ЦОПах платники мають можливість безкоштовно отримати кваліфікований електронний підпис та інші послуги. У нашому Дніпропетровському регіоні функціонує 35 ЦОПів, де працюють 235 наших робітників. Також є і мобільний ЦОП, переваги якого вже встигли оцінити платники віддалених районів області. Він пропонує повний перелік послуг "на виїзді": це й видача необхідних довідок, й отримання податкової звітності, й надання інформації щодо змін у податковому законодавстві, й заповненні податкової звітності тощо.
Насамкінець хочу нагадати: головне завдання податкової служби – це мобілізація коштів, необхідних для функціонування держави. А сучасний рівень спілкування і взаємодії з платниками, надання якісного сервісу якраз і сприяють удосконаленню нашої роботи, поліпшенню іміджу податкової служби, розвитку прозорого бізнесу та інвестиційній привабливості нашого регіону.
https://ukranews.com/ua/interview/2655-ganna-chub-splata-podatkiv-maye-buty-komfortnoyu-prostoyu-ta-zrozumiloyu?fbclid=IwAR184QBfG_EKLDdD-ONlJq8NvU2OgRLbwXMzhMn-UUuRE8NtlvwYTxwCf7E