На сеансі телефонного зв’язку «гаряча лінія» про актуальнеРозділ: Новини
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) 30 вересня 2020 року відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Закони України № 466 та № 786: новації податкового законодавства. Зупинення реєстрації податкових накладних».
На питання платників відповідала заступник начальника управління – начальник відділу інформаційної політики та адміністрування субсайту організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС Манушак Осипова.
Наводимо питання, які обговорювались під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія».
Питання 1. Добрий день. Чи може бути підставою для формування податкового кредиту за операціями з ввезення товарів на митну територію України тимчасова митна декларація?
Відповідь. Добрий день. Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) викладено у новій редакції п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України. Згідно із цим пунктом не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ.
Отже, якщо при ввезенні товарів на митну територію України платником ПДВ сплачено суму ПДВ до бюджету і така сплата підтверджується митними деклараціями, у тому числі тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими здійснюється така сплата суми ПДВ до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України, платник ПДВ має право на включення такої суми ПДВ до складу податкового кредиту звітного періоду, в якому відбулося оформлення відповідної митної декларації. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою внесення сум ПДВ до податкового кредиту є дата сплати ПДВ за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ (відповідно до п. 198.2 ст. 198).
Питання 2. Вітаю. Підкажіть, будь ласка, з якого періоду нараховується пеня при виявленні органом ДПС заниження податковим агентом податкового зобов’язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів?
Відповідь. Вітаю.
Законом № 466 внесено зміни, зокрема до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, пеня нараховується при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов’язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов’язання, визначеного ПКУ (п.п. 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
Норми набирають чинності з 01 січня 2021 року.
Питання 3. Доброго дня. У мене таке питання: які податкові періоди застосовуються у разі подання Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку до контролюючих органів?
Відповідь. Добрий день. Законом № 466 внесено ряд змін до ПКУ, зокрема у частині адміністрування контролюючими органами частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку.
Так, Законом № 466 розширено поняття «податкова декларація», визначене п. 46.1 ст. 46 ПКУ, та викладено у новій редакції п. 46.2 ст. 46 ПКУ, відповідно до якого податковою декларацією, розрахунком є документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання.
Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок), який подається до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюється до податкової декларації (п. 46.1 ст. 46 ПКУ).
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до Розрахунку та його невід’ємною частиною (п. 46.2 ст. 46 ПКУ).
Розрахунок складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені ст. 49 ПКУ (п. 46.2 ст. 46 ПКУ).
Крім того, Законом № 466 визначено базовий звітний (податковий) період для складання та подання до контролюючих органів Розрахунку.
Для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.
При цьому для платників частини чистого прибутку (доходу) – господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, що не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 01 травня року, який настає за звітним, податковим (звітним) періодом є календарний рік (п. 46.2 ст. 46 ПКУ).
Питання 4. Добрий день. Хочу запитати, які уточнення внесені Законом України № 786 щодо застосування штрафів за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних?
Відповідь. Вітаю. Відповідно до запровадженого Законом № 466 нового п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ підлягають перегляду неузгоджені та несплачені станом на 23 травня 2020 року штрафні санкції, нараховані з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року, за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за:
► операціями, що звільняються від оподаткування ПДВ;
► операціями, що оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою;
► операціями, що передбачають надання податкової накладної отримувачу(покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» – «г» пункту 198.5 ст. 198 ПКУ;
► відповідно до ст. 199 ПКУ;
► відповідно до абзацу одинадцятого п. 201.4 ст. 204 ПКУ.
Ця норма поширюється на випадки, коли грошові зобов’язання неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження). У такому разі, контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку має здійснити перерахунок суми штрафу і надіслати (вручити) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення із зазначенням нових розмірів штрафів.
Закон України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 786) вніс дві суттєві зміни у цю процедуру.
По-перше, зазначені правила щодо перегляду штрафних санкцій були уточнені. Встановлено, що період, за який у платника ПДВ є право на перегляд, розпочинається з 01 січня 2017 року і закінчується 23 травня 2020 року (тобто датою набрання чинності Законом № 466, а не 31 грудня 2019 року, як передбачалося спочатку).
По-друге, розмір нарахованих і неузгоджених штрафів, які є предметом перегляду, знизили вдвічі від попередніх розмірів. Тобто штрафи становлять:
► у разі відсутності реєстрації – 2,5 % від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 1 700 гривень;
► у разі несвоєчасної реєстрації – 1% від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 510 гривень.
Таким чином, ці перехідні штрафи є меншими за ті, що передбачені за аналогічні порушення у статті 120 ПКУ в редакції Закону № 466.
Нові повідомлення-рішення надсилаються платникам ПДВ податковими органами і не потребують подання додаткових заяв чи звернень.
Питання 5. Добрий день. У мене питання: з якого періоду фізичні особи – підприємці – «спрощенці» другої групи мають право не застосовувати книги обліку доходів?
Відповідь. Вітаю.
Відповідно до Закону № 786 з 01.01.2021 скасовується обов’язок ведення книги обліку доходів для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), платників єдиного податку першої – третьої груп. При цьому, такі ФОП будуть зобов’язані вести облік діяльності у довільній формі в паперовому та/або електронному вигляді, а саме:
► ФОП – платники єдиного податку першої і другої груп та третьої групи – неплатники ПДВ вестимуть облік діяльності у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів;
► ФОП – «єдинники» третьої групи – платники ПДВ такий облік будуть вести у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.
Норми встановлені оновленим п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Слід зазначити, що до 31.12.2020 згідно з вимогами ПКУ ФОП – платники єдиного податку першої – третьої груп, які не є платниками ПДВ, ведуть за встановленою формою Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів, а ФОП – «єдинники» третьої групи – платники ПДВ – ведуть Книгу обліку доходів та витрат.
Питання 6. Добрий день. У мене зупинена реєстрація податкової накладної в ЄРПН. В який термін необхідно подати скаргу на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної?
Відповідь. Вітаю.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Платник ПДВ має право подати до контролюючого органу пояснення та копії документів до зупинених ПН/РК протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК. Комісія регіонального рівня розглядає подані пояснення та копії документів до зупинених ПН/РК протягом 5 робочих днів та приймає одне з рішень: про реєстрацію ПН/РК, після чого ПН/РК реєструється в ЄРПН за умови наявного ліміту або відмову в такій реєстрації.
У разі коли комісією регіонального рівня прийнято рішення про відмову в реєстрації ПН/РК, платник ПДВ має право оскаржити таке рішення в адміністративному порядку, шляхом направлення протягом 10 робочих днів скарги з поясненнями та копіями документів до комісії центрального рівня (згідно з п. 56.3 ст. 56 ПКУ скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 ПКУ)).
Згідно з п. 5 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, скарга подається платником ПДВ в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», та «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557.
Комісія центрального рівня протягом 10 календарних днів розглядає скаргу з поясненнями та копіями документів та приймає одне з рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, після чого ПН/РК реєструється в ЄРПН за умови наявного ліміту або залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН без змін.
У разі, коли комісією центрального рівня залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН без змін, платник ПДВ має право оскаржити зазначене рішення в судовому порядку.
У разі надходження рішення суду, яке набрало законної сили про зобов’язання зареєструвати ПН/РК, такі ПН/РК підлягають реєстрації.
Питання 7. Вітаю. Хочу дізнатися, яку інформацію необхідно вказати у Таблиці даних платника ПДВ, у разі зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН?
Відповідь. Вітаю.
Нормами п. 2 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок) встановлено, що Таблиця даних платника податку на додану вартість – це зведена інформація, що подається платником ПДВ до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника ПДВ згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України.
Згідно з п. 13 Порядку у Таблиці даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) зазначаються:
● види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010;
● коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;
● коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (далі – ДК ПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання/надання товарів/послуг в одному рядку Таблиці не допускається.
Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 (наприклад, 02.40) до 14 символів.
Після подання Таблиці, надалі при складанні податкових накладних/розрахунків коригувань, коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДК ПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені у поданій Таблиці. Якщо у Таблиці коди будуть вказані на рівні 4-х перших цифр, а в податковій накладній/розрахунку коригування – на рівні 12-ти цифр, то реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування може бути зупинена (наприклад, код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди).
Отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника податку права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.
Згідно з п. 14 Порядку Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника ПДВ.
Платник ПДВ має право подати Таблицю без наявності факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.