1. Зміни щодо періодичності подання звітності
Законом № 466-IX внесено зміни до статті 202 ПКУ, відповідно до яких встановлюється єдиний звітний період для усіх категорій платників податку (у тому числі для платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, що передбачає реєстрацію платником ПДВ), який дорівнює календарному місяцю. Зазначені зміни внесено з метою застосування єдиного підходу до формування показників звітності та їх відображення в інформаційних системах ДПС.
Таким чином, останнім звітним періодом для платників податку, які подавали звітність з ПДВ щоквартально, буде ІІ квартал 2020 року. Починаючи з липня 2020 року всі без виключення платники податку, в тому числі і ті, які подавали звітність з ПДВ щоквартально, буде ІІ квартал 2020 року. Починаючи з липня 2020 року всі без виключення платники податку, в тому числі і ті, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, мають подавати податкову декларацію з ПДВ щомісячно.
При цьому від’ємне значення різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом, обчислене платниками податку в податкових деклараціях з ПДВ за ІІ квартал 2020 року, переноситься до декларації за липень 2020 року.
Платники податку, які до внесення змін Законом № 466-IX подавали звітність щоквартально та до скасування квартального звітного періоду не подавали звітність (квартальну) у визначені ПКУ терміни, після переходу на місячний звітний період, подають за такі попередні звітні періоди, які дорівнювали календарному кварталу, квартальну звітність.
Уточнюючі декларації з ПДВ за звітні періоди, за які платники податку до внесення змін Законом № 466- IX подавали квартальну звітність з ПДВ, також подаються за звітний період, який дорівнює календарному кварталу.
2. Зміни, які стосуються зовнішньоекономічної діяльності платників податку.
Встановлено окремий порядок визначення бази оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України.
Законом № 466-IX статтею 189 ПКУ доповнено пунктом 189.17, згідно з яким базою оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог Митного кодексу України.
Таким чином, з метою заповнення показників податкової декларації з ПДВ, які відображають обсяги здійснених операцій з вивезення товарів за межі митної території України (рядки 2.1, 2.2), а також з метою складання податкових накладних за такими операціями обсяг експортної операції (база оподаткування) визначається як договірна (контрактна) вартість товарів, зазначена в митній декларації, оформленій за такою експортною операцією (а саме у графі 42 «Ціна товару» митної декларації; у разі, якщо в графі 42 ціна товару зазначена у валюті, відмінній від гривні, то для визначення договірної (контрактної) вартості товару здійснюється перерахунок іноземної валюти у валюту України за курсом валюти, встановленим Національним банком України, що діє на 0 годин дня подання податкової звітності.
Змінено порядок оподаткування операцій з експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку.
Законом № 466-IX з підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ виключено пункт 63, яким тимчасово звільнялися від оподаткування податком на додану вартість операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку.
Отже, з дати набрання чинності Законом № 466-IX, тобто з 23.05.2020 операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД) та насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД) оподатковуються за нульовою ставкою.
До операцій з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД) та насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД), які були здійснені до 22.05.2020 включно, застосовується режим звільнення від оподаткування ПДВ.
Врегульовано питання звільнення від оподаткування ПДВ операцій сільськогосподарських товаровиробників із ввезення племінних чистопородних тварин.
Згідно з пунктом 197.18 статті 197 ПКУ, з 23.05.2020 операції з ввезення на митну територію України племінних чистопородних тварин, племінних (генетичних) ресурсів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 0101 10 10 00, 0102 10 10 00, 0102 10 30 00, 0103 10 00 00, 0104 10 10 00, 0511 10 00 00, 0511 99 85 10, звільняються від оподаткування (до внесення змін Законом № 466-IX зазначеним пунктом було передбачене звільнення від оподаткування ПДВ таких операцій, що здійснювалися суб’єктами спеціального режиму оподаткування, встановленого статтею 209 ПКУ, яка з 01.01.2017 втратила чинність).
Операції з ввезення таких тварин іншими категоріями платників податків підлягають оподаткуванню на загальних підставах.
Операції з подальшої поставки зазначених племінних чистопородних тварин або племінних (генетичних) ресурсів як сільськогосподарськими товаровиробнами, так і будь-якими іншими платниками податку, оподатковуються у загальному порядку, встановленому ПКУ.
3. Зміни в частині формування податкового кредиту
Тимчасові, додаткові та інші види митних декларацій визначено як підставу для формування податкового кредиту за операціями з ввезення товарів на митну територію України.
Пунктом 198.6 статті 198 ПКУ в редакції Закону № 466-IX визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.
Отже, якщо при ввезенні товарів на митну територію України платником податку сплачено суму податку до бюджету, і така сплата підтверджується митними деклараціями, в тому числі тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, платник податку має право на включення такої суми податку до складу податкового кредиту звітного періоду, в якому відбулося оформлення відповідної митної декларації.
Формування податкового кредиту за такими правилами здійснюється починаючи з 23.05.2020, тобто, з дати набрання чинності відповідною нормою ПКУ.
Змінено правила формування податкового кредиту для платників податку, які застосовують касовий метод податкового обліку ПДВ.
Згідно з абзацом шостим пункту 198.6 статті 198 ПКУ в редакції Закону № 466-IX платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв'язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 к Отже, платники податку, що застосовують касовий метод податкового обліку ПДВ, які починаючи з 23.05.2020 здійснили розрахунок (сплату, інший вид компенсації) за операціями з придбання товарів/послуг, що булт їх поставлені більше ніж 1095 днів до такого розрахунку, мають право включити суми податку, зазначені в податкових накладних, сплачених постачальниками за такими операціями, до складу податкового кредиту.
Право на формування податкового кредиту за такими податковими накладними зберігається протягом 60 календарних днів з моменту оплати (надання іншого виду компенсації).
4. Зміни щодо терміну реєстрації податкових накладних/розрахунках коригування, складених відповідно до пункту198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПКУ.
Норму ПКУ, якою встановлено терміни реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування (пункт 201.10 статті 201 ПКУ), доповнено новим абзацом, згідно з яким для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 ПКУ, встановлено граничний строк реєстрації в ЄРПН - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені.
Якщо граничний день реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН припадає на вихідний чи святковий день, то такий день вважається операційним , що забезпечує можливість реєстрації податкових накладних протягом періоду з 8.00 до 20.00.