У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Новації податкового законодавства, запроваджені Законом України № 466»Розділ: Новини
18 червня 2020 року у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Новації податкового законодавства, запроваджені Законом України № 466».
На питання платників відповідала начальник управління комунікацій ГУ ДПС Манушак Осипова.
Наводимо найактуальніші питання, які обговорювались під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія».
Питання 1. Вітаю. Підкажіть, будь ласка, як подати заяву на реєстрацію платником ПДВ?
Відповідь. Вітаю.
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до процедур реєстрації, перереєстрації та анулювання реєстрації платників ПДВ.
Відтепер, реєстраційна заява платника ПДВ (для обов’язкової, добровільної реєстрації або перереєстрації) подається до контролюючого органу виключно засобами електронного зв’язку в електронній формі.
Суттєвим спрощенням для суб’єктів господарювання, які включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб (ЄДР), стала відміна обов’язку подання відповідної заяви у разі зміни місцезнаходження та/або найменування при перереєстрації платника ПДВ.
При цьому, ця норма не застосовується у разі перетворення юридичної особи. Так, якщо платник податків, утворений шляхом перетворення, не подасть у встановлений термін заяву для перереєстрації, тоді реєстрацію такого платника ПДВ буде анульовано контролюючим органом.
Також слід зазначити, що Законом № 466 внесено зміни до ст. 202 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до яких для платників ПДВ запроваджується єдиний звітний (податковий) період – календарний місяць.
Тобто, скасовано квартальний звітний період для платників єдиного податку. Отже, податкова звітність з ПДВ усіма платниками цього податку подається за календарний місяць.
Питання 2. Доброго дня. Як змінилось примусове стягнення боргу?
Відповідь. Добрий день.
Законом № 466 внесено зміни до ПКУ щодо примусового стягнення заборгованості, які набули чинності 23.05.2020.
Основні зміни у механізмі стягнення податкового боргу наступні:
- термін, протягом якого контролюючому органу надано право на стягнення коштів та продаж майна платника податків настає через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) податкової вимоги, а не через 60 календарних днів, як було раніше (п. 95.2 ст. 95 ПКУ);
- термін на самостійне проведення експертної оцінки майна зменшено до одного місяця з дня прийняття рішення контролюючим органом, що прискорює процедуру для подальшої реалізації майна в рахунок погашення податкового боргу (п. 95.12 ст. 95 ПКУ) (раніше такий термін становив два місяці);
- встановлено, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань здійснюється у порядку, визначеному статтями 59, 60 глави 4 «Визначення суми податкових та/або грошових зобов’язань платника податків, порядок їх сплати та оскарження рішень контролюючих органів» та статтями 87 – 101 глави 9 «Погашення податкового боргу платників» розділу II ПКУ (п. 11 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Питання 3. Добрий день, у мене питання: чи є акцизним товаром палива рідкі?
Відповідь. Добрий день.
Відповідно до Закону № 466 з 23.05.2020 набули чинності зміни до п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.
Згідно з цими змінами перелік підакцизного пального доповнено такими товарами: палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° C (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового та тільки розчинниками або розріджувачами на основі метанолу; іншими готовими сумішами на основі метанолу.
Особи, які здійснюють операції з реалізації пального із зазначеними видами пального, та ті особи, які підпадають під визначення розпорядника акцизного складу, підлягають обов’язковій реєстрації платниками акцизного податку з реалізації пального.
Вони зобов’язані:
- зареєструвати усі акцизні склади у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового;
- складати акцизні накладні та реєструвати їх в Єдиному реєстрі акцизних накладних – у випадках, передбачених п. 231.1 ст. 231 ПКУ;
- отримати відповідні ліцензії на здійснення діяльності з пальним.
Операції з вивезення підакцизного пального за межі митної території України не підлягають оподаткуванню акцизним податком.
Питання 4. Вітаю, хочу запитати, які нововведення запроваджено Законом України № 466 для платників податку на прибуток?
Відповідь. Добрий день.
Для платників податку на прибуток підприємств Законом № 466 передбачено багато змін.
Так,
- розширюється коло податкових агентів:
• на юридичних та фізичних осіб – «спрощенців», а також фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) з джерелом їх походження з України,
• на юридичних осіб – «спрощенців» – щодо отриманого скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії;
- не нараховується амортизація за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням та консервацією;
- вводиться окремий облік процентів, що були капіталізовані (підлягали включенню до собівартості необоротного активу) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
- уточнюється порядок врахування процентів, що сплачуються за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями (тонка капіталізація), щодо:
• розповсюдження обмеження по врахуванню таких процентів щодо кредитів, позик та інших боргових зобов’язань, отриманих як від пов’язаних, так і непов’язаних осіб резидентів та нерезидентів;
• визначення одного критерію для застосування зазначеного порядку та збільшення фінансового результату до оподаткування – за умови того, що загальна сума нарахованих процентів за такими зобов’язаннями перевищує 30 відсотків суми розрахованого об’єкта оподаткування податком на прибуток звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінансової звітності, та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності того ж звітного (податкового) періоду;
- запроваджуються нові різниці, які зменшують фінансовий результат до оподаткування щодо сум:
• нарахованих доходів у вигляді дивідендів на користь платника від контрольованої іноземної компанії;
• нарахованих на користь платника доходів у вигляді дивідендів та від участі (не менше 10 відсотків) в капіталі нерезидентів, які не входять до переліку держав (територій) низькоподаткових юрисдикцій;
• від’ємного значення об’єкта оподаткування (на дату затвердження передавального акта або розподільчого балансу) платника податку, що реорганізується (шляхом приєднання, злиття, перетворення або поділу, виділу) у платника податку – правонаступника, якщо такі платники були пов’язаними особами більше, ніж вісімнадцять послідовних місяців до дати завершення приєднання (злиття);
- вводяться нові різниці, які збільшують фінансовий результат до оподаткування щодо сум:
• 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 ПКУ), реалізованих на користь нерезидентів, які входять до переліку держав (територій) низькоподаткових юрисдикцій;
• частини скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, пропорційній частці, якою володіє або яку контролює юридична особа, що обчислюється відповідно до правил, визначених статтею 392 ПКУ;
• витрат, понесених платником податків на користь нерезидентів, якщо такі операції не мають ділової мети;
- уточнюються та доповнюються різниці, які застосовуються для збільшення фінансового результату до оподаткування, щодо сум штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства;
- уточнюється порядок та особливості оподаткування нерезидентів в частині доповнення переліку доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, які підлягають оподаткуванню, зокрема:
• прибутком від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження акцій, корпоративних прав, часток в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав, крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі;
• доходами від відчуження прав нерезидента на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів, розташованих на території України.
- збільшується з 6 тис. грн до 20 тис. грн сума, яка використовується при визначенні основного засобу;
- збільшується межа з 20 млн грн до 40 млн грн доходу, коли об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств можна не коригувати на фінансові різниці;
- запроваджується прискорена амортизація основних засобів на 2020 – 2030 роки.
Питання 5. Добрий день. Які зміни в оподаткуванні доходу від продажу або обміну транспортних засобів?
Відповідь. Добрий день.
Законом № 466 внесено зміни до п. 173.2 ст. 173 ПКУ, відповідно до яких дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 ПКУ.
Дохід, отриманий платником ПДФО від реалізації першого на рік об’єкта рухомого майна (транспортних засобів) оподатковується, як і раніше, за нульовою ставкою, дохід від продажу протягом звітного податкового року другого об’єкту рухомого майна оподатковується за ставкою 5 %, а дохід від продажу третього та наступних об’єктів рухомого майна, отриманий протягом року, оподатковується за ставкою 18 % .
Питання 6. Добрий день. Які нововведення запроваджено Законом № 466 для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи?
Відповідь. Законом № 466 внесено ряд змін, які стосуються, зокрема, юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи, а саме:
- зменшено із 15-ти до 10-ти календарних днів строк, до закінчення якого платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 % може подати заяву про зміну ставки цього податку на 3 % зі сплатою ПДВ;
- обмежено поширення пільги у вигляді земельного податку на юридичних осіб – платників єдиного податку 3 групи, при наданні нерухомого майна в оренду;
- визначено, що анулювання реєстрації платника єдиного податку контролюючим органом можливе у разі наявності податкового боргу, який перевищує 1 020 грн на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із послідовних кварталів.
Питання 7. Вітаю. Чи змінилися можливості Електронного кабінету у зв’язку з набранням чинності Законом № 466?
Відповідь. Законом № 466 внесено зміни, якими вдосконалюється функціонування Електронного кабінету.
Так, зазнала змін ст. 421 ПКУ, якою визначено особливості роботи Електронного кабінету, а саме:
► розширено перелік документів, які можуть бути отримані платником податків за допомогою Електронного кабінету (повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації, деякі документи за результатами перевірок, індивідуальні податкові консультації тощо);
► уточнено порядок доставки документа в електронній формі до платника через Електронний кабінет;
► надано платникам можливість подавати в електронному вигляді повідомлення (з документальним підтвердженням фактів) для виправлення неточної, неповної або застарілої інформації про себе, доступ до якої надається йому через Електронний кабінет;
► врегульовано організаційні процеси, пов’язані з формуванням та прийманням звітності, поданої засобами електронного зв’язку в електронній формі.