Придбання електронного транспортного квитка за міжнародним стандартом: чи є підстава для податкового кредиту?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області , опубліковано 28 травня 2020 о 09:42 Розділ: Новини
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує платникам ПДВ, що правила формування податкового кредиту визначені ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту, без отримання податкової накладної, також є транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму ПДВ та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами (п.п. «а» п. 201.11 ст. 201 ПКУ).
Згідно із ст. 5 Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) електронний документ – це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа.
Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.
Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Водночас, наприклад, п. 1.4 Порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті, затвердженого спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства доходів і зборів України від 30.05.2013 № 331/137, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.06.2013 за № 1038/23570, визначено, що електронний проїзний (перевізний) документ – це електронний документ, сформований відповідно до Закону № 851 за допомогою програмно-апаратного комплексу з оформлення/повернення електронних проїзних (перевізних) документів, який є договором на перевезення пасажира (багажу).
Залежно від форми оплати за електронний квиток розрахунковим документом є, зокрема при оплаті за допомогою банківської платіжної картки корпоративної чи особистої платіжної картки працівника – квитанція платіжного терміналу про оплату вартості квитків із застосуванням платіжної картки або виписка з відповідного рахунка, засвідчена підписом та печаткою банківської установи.
Видача електронних проїзних (перевізних) документів пасажирам здійснюється без надання податкової накладної до кожного окремого такого документа, оскільки візуальна форма електронного проїзного документа (посадочний документ) є фіскальним чеком, містить суму наданих послуг (вартість перевезення, інших додаткових послуг, що надаються пасажиру), фіскальний номер та податковий номер постачальника (особи, яка здійснила продаж квитка), а тому є документом, який підтверджує право на отримання податкового кредиту без отримання податкової накладної (при дотриманні інших правил щодо формування податкового кредиту, встановлених ПКУ).
При цьому, якщо форма транспортного квитка відповідає вимогам міжнародних стандартів, відповідно до яких не передбачається наявність в квитках податкового номера, такі квитки є підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної, але за умови, що даний документ містить інформацію про нараховану суму ПДВ.