Звільнення фізичної особи за переводом: визначення податкового агента при виплаті компенсації, що перераховується на підприємство, на яке особа переводиться

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, опубліковано 11 жовтня 2019 о 09:22 Розділ: Новини

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) заробітна плата для цілей розділу ІV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику ПДФО відповідно до умов трудового договору (контракту) включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного платника ПДФО і є базою оподаткування ПДФО (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Відповідно до ст. 24 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» із змінами та доповненнями у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

У разі переведення на роботу на інше підприємство сума грошової компенсації за невикористані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену у ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом (п.п. 168.1.2 п. 168.1  ст. 168 ПКУ).

Обов’язок зі сплати ПДФО покладається на того роботодавця, який здійснює нарахування компенсації і відповідно нарахування та утримання до бюджету і соціальних фондів.

Моментом виплати такого доходу є дата перерахування грошових коштів іншому підприємству, що є новим місцем роботи працівника. Тобто, роботодавець має виконати всі функції податкового агента.

Так як суми компенсації за невикористану відпустку з метою оподаткування розглядаються як заробітна плата і входять до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівника, то вони підлягають оподаткуванню податковим агентом – працедавцем на загальних підставах у тому місяці, коли були нараховані (в даному випадку – у місяці звільнення).

Оскільки суму грошової компенсації було обкладено ПДФО роботодавцем за попереднім місцем роботи, що було відповідним чином відображено ним у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ, підприємство, на яке перейшов працівник, не повинно показувати відомості про суму виплаченої працівнику компенсації у  ф. № 1ДФ .