Гайд від податківців Дніпропетровщини: особливості здійснення зовнішньоекономічної діяльності ФОП - платниками єдиного податку третьої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, опубліковано 10 серпня 2026 о 09:25 Розділ: Новини

Працюйте із закордонними партнерами впевнено та без податкових ризиків

Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) відкриває підприємцям нові можливості для розвитку бізнесу, розширення ринків збуту та залучення іноземних клієнтів.

Проте успішна робота на міжнародному ринку потребує не лише ділової активності, а й уважного дотримання вимог законодавства.

Фізичні особи-підприємці (далі – ФОП) третьої групи єдиного податку можуть успішно працювати із закордонними партнерами, експортувати товари, роботи чи послуги та отримувати оплату від нерезидентів заздалегідь переконавшись, що обрані види діяльності внесені до відповідних реєстрів.

Також при співпраці з іноземними контрагентами варто дотримуватися встановлених строків валютних розрахунків, правильно визначати та обліковувати дохід, враховувати законодавчі обмеження щодо окремих видів товарів і діяльності, виконувати всі вимоги податкового законодавства.

Хто має право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність

Зовнішньоекономічна діяльність – це, зокрема, діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами, яка регламентується Законом України № 959.

Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці (ч. 2 ст. 5 Закону України№ 959).

Здійснювати ЗЕД, як і звичайну, ФОП можуть лише у межах обраних ними видів діяльності, зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Якщо ФОП перебуває на спрощеній системі оподаткування, необхідні види діяльності повинні бути вказані й у Реєстрі платників єдиного податку.  

Валютний нагляд: що варто знати про граничні строки розрахунків у сфері ЗЕД

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України № 2473.

Національний банк України (НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (ч. 1. ст. 13 Закону України № 2473). Також НБУ має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов’язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів. НБУ має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені у договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ (ч. 2 ст.13 Закону України № 2473).

За операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого НБУ граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати) (ч. 3 ст.13 Закону України № 2473).

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022 (п. 14² Постанови НБУ № 18).

Вони не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (включаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону України № 361, крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

Але застосовуються з урахуванням установлених НБУ за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абз. 2 ч. 1 ст.13 Закону України № 2473 винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.

Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента у банку в Україні.

Відповідно до Інструкції НБУ (пп. 1, 2 п. 7 розділу ІІ) банк розпочинає відлік установлених НБУ граничних строків розрахунків з дати:

- оформлення митної декларації типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), – за операціями з експорту товарів;

- здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива – здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) – за операціями з імпорту товарів.

Згідно з нормами Інструкції НБУ банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

- якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу / надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);

- у разі експорту товару – після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному п. 16² розділу IV Інструкції НБУ;

- у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, – після отримання інформації з реєстру митних декларацій про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням митної декларації типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», ІМ-72 «Безмитна торгівля», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред’явлення резидентом документа (крім митної декларації), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється митна декларація).

Коли граничні строки розрахунків можуть бути подовжені

За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені НБУ, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку (абз. 1 ч. 4 ст. 13 Закону України № 2473).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується (абз. 1 ч. 7 ст.13 Закону України№ 2473).

У разі якщо виконання договору зупиняється у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків та нарахування пені зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин (ч. 6 ст.13 Закону України № 2473).

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Що заборонено експортувати платникам єдиного податку?

Платникам єдиного податнику, зокрема заборонено здійснювати такі види ЗЕД-діяльності (п. 291.5 ст. 291 ПКУ):

- експорт та імпорт підакцизних товарів;

- експорт дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння;

- експорт корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

- експорт предметів мистецтва та антикваріату;

- діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.

Порушення цих та інших подібних обмежень загрожує автоматичним анулюванням статусу платника єдиного податку та оподаткуванням доходу за підвищеною ставкою єдиного податку (15%).

Як оподатковується дохід від ЗЕД

Об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи, отримані з джерел за межами України (пп.163.1.3 п. 163.1 ст. 163, п. 170.11 ст. 170, пп. 1.1, 1.2 п. 16¹ підр. 10 розділу XX «Перехідні положення»).

Дохід, отриманий фізичною особою – резидентом з джерел за межами України, включається до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу(п. 292.5 ст. 292 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (п. 296.3 ст. 296 ПКУ).

Податкова декларація платника єдиного податку складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пп. 296.5 і 296.6 ст. 296 ПКУ (п. 296.7 ст. 296 ПКУ).

Ведення розрахунків платниками єдиного податку третьої групи

Резиденти, з урахуванням обмежень, визначених Законом України № 2473 та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції (ч. 3 ст. 4 Закону України № 2473).

При цьому порядок відкриття рахунків в іноземних фінансових установах регулюється законодавством тієї країни, в якій відкривається рахунок.

Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (ч. 4 ст. 5 Закону України № 2473).

Правила здійснення валютних операцій затверджені Положенням НБУ № 5.

Відповідно до абз. 1 п. 16. розд. І Положення НБУ № 5 розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки у банках.

Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні у банку (п. 23 розд. ІІ Положення НБУ № 5).

При цьому термін «товар» уживається у значенні, визначеному ст. 1 Закону України № 959, товар – це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

Дотримання вище викладених правил допоможе підприємцю працювати із закордонними партнерами без зайвих ризиків та впевнено розвивати власну справу на міжнародному ринку.

 Довідково.

 ПКУ – Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами).

1. Закон України № 959 – Закон України від 16 квітня 1991 року № 959 - XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (із змінами) (стаття 1 та стаття 5).
2. 3. Закон України № 2473 – Закон України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із змінами).
3. 4. Закон України № 361 – Закон України від 06 грудня 2019 року № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (із змінами).
4. 5. Інструкція НБУ № 7 – Інструкція про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» (із змінами).
5. Постанова НБУ № 18 – постанова Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами)
6. Положення НБУ №5 – Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті затверджене постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» (із змінами).