Основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року та заходи ДПС із її впровадження, підвищення рівня добровільної сплати податків та податкової культури у суспільстві

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, опубліковано 11 червня 2026 о 15:30 Розділ: Новини

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року та заходи ДПС із її впровадження, підвищення рівня добровільної сплати податків та податкової культури у суспільстві».

На запитання платників відповідала заступник начальника управління – начальник відділу якості перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталія ШАБЛІЙ.

Питання: Підприємство включено до Переліку платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. Чи будуть проводитись перевірки у цьому разі?

Відповідь: Особливе значення сьогодні має так званий мораторій на перевірки «білого бізнесу». Йдеться про компанії, які сумлінно виконують податкові зобов’язання, не мають податкового боргу, вчасно подають звітність та демонструють прозорі фінансові операції. Такі підприємства повинні мати сприятливі умови для розвитку, адже саме вони формують основу стійкості економіки, забезпечують робочі місця та стабільні надходження до бюджету.

На теперішній час до переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (станом на травень 2026 року) входить 842 суб’єктів господарювання, в т.ч. 766 юридичних осіб та 76 фізичних осіб.

Стосовно таких платників податків не розпочинаються:

- документальні планові перевірки, крім перевірок платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги;

- фактичні перевірки з питань ліцензування діяльності із зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки;

- позапланові перевірки, за виключенням окремих підстав або щодо вимог валютного законодавства.

Питання: Якими критеріями керуються контролюючі органи при визначені достатності підстав для направлення запиту відповідно до ст. 73 Податкового кодексу України (ПКУ), якщо у запитах часто відсутній конкретний опис встановлення порушень або податкової інформації? 

Відповідь: Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПКУ контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Відповідно до пп. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 ПКУ письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав. Наприклад, якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов'язковим зазначенням таких фактів у запиті.

Зазначу, що податкова інформація – це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб’єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функції у порядку, встановленому ПКУ. 

Контролюючий орган при направлені письмових запитів керується наявною податковою інформацією, отриманою у порядку, визначеному ПКУ, яка може свідчити про можливі порушення податкового законодавства. У запиті зазначаються правові та фактичні підстави його направлення, а також інформація, що стала підставою для звернення до платника податків.

Загалом, податкова служба збирає та аналізує інформацію про платників податків із різних джерел, щоб контролювати правильність сплати податків та виконання податкових обов’язків.

Основними джерелами такої інформації є самі платники, органи влади, державні установи та інституції (ст. 72 ПКУ). 

Від самих платників податкова отримує дані з:

- податкових декларацій, звітів та інших документів, які подають платники; 

- бухгалтерських документів, фінансової звітності та облікових даних великих платників податків; 

- інформації про господарські та фінансові операції; 

- даних про використання касових апаратів і програмних кас, а також електронних копій чеків. 

Від державних органів та органів місцевого самоврядування податкова може отримувати відомості про:

- майно та інші об’єкти, які підлягають оподаткуванню; 

- результати державних перевірок діяльності підприємств та підприємців; 

- інформацію зі звітів, які подаються до державних органів; 

- ставки місцевих податків і надані пільги; 

- видані дозволи, ліцензії, патенти та інші дозвільні документи; 

- експортно-імпортні операції; 

- перелік фінансових установ та інших учасників фінансового ринку. 

Від банків та фінансових установ про:

- наявність рахунків та електронних гаманців; 

- рух коштів на них; 

- спеціальні звіти щодо окремих рахунків, які подають фінансові установи. 

Зі спеціальних реєстрів та баз даних контролюючі органи отримують інформацію про компанії-резиденти Дія Сіті та із судових рішень щодо осіб, засуджених за окремі корупційні злочини, якщо це стосується платників податків або осіб, які діяли в їхніх інтересах.

А з жовтня 2025 року від Міністерства оборони України також із реєстру Дефенс Сіті щодо компаній, які мають або втратили відповідний статус.

Окрім того, податкова може отримувати інформацію від органів влади інших держав, міжнародних організацій та іноземних компаній чи осіб.

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку, а також інформація, наведена у скарзі покупця (споживача) щодо порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій.

Питання: Наше підприємство перебуває у стадії ліквідації, чи буде проводитись позапланова перевірка з урахуванням обмежень на перевірки у період воєнного стану?

Відповідь: Обмеження на перевірки не стосується документальних позапланових перевірок платників податків, у яких розпочато процедуру реорганізації юридичної особи або припинення юридичної особи. 

У разі, якщо за результатами аналізу всієї наявної в органах ДПС інформації буде встановлено відсутність ризиків, то керівником приймається рішення щодо не проведення позапланової перевірки.

Питання: Підприємство включено до плану перевірок на 2026 рік, проте первинні документи знищено в результаті пожежі, яка викликана ракетним ударом. Чи буде проводитись перевірка?

Відповідь: У разів втрати, пошкодження або дострокового знищення документів платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням підтверджуючих документів щодо настання події, що призвела до такої втрати) контролюючий орган за місцем обліку.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. 

У разі надання платником податків такого повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків строки проведення перевірки переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки, але на строк не більше ніж 120 днів.