Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи

опубліковано 27 лютого 2026 о 13:28 Розділ: Місцеві новини

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.

Відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) у платників податків виникає при отриманні:

окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу);

доходів, що отримуються від особи, яка не є податковим агентом (п. п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу);

іноземних доходів (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу);

доходів від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 Кодексу); 

доходів від здійснення незалежної професійної діяльності (ст. 178 Кодексу); 

та в інших випадках, передбачених Кодексом. 

Також зобов’язані подати декларації:

іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України, які мають відобразити у податковій декларації доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 Кодексу);

фізичні особи – резиденти України – контролери контрольованої іноземної компанії (п.п. 39-2.5.2 п. 39-2.5 ст. 39-2 Кодексу);

платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 Кодексу).  

Водночас, мають право подати податкову декларацію громадяни, які декларують право на податкову знижку. 

Разом з тим відповідно до п. 179.2 ст. 172 Кодексу подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо платник податку отримував:

- доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з Кодексом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;

- доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до Кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;

- доходи у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до розділу IV Кодексу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Кодексу.

Також податкова декларація не подається у випадках, прямо передбачених Кодексом.

У разі якщо платник податку зобов'язаний подавати податкову декларацію відповідно до інших положень Кодексу, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 Кодексу.

Крім того, відповідно до п. 179.4 ст. 179 Кодексу звільняються від обов'язку подання декларації у випадках, якщо платниками податку є: 

малолітні/неповнолітні або недієздатні особи і при цьому такі особи перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року; 

особи, що перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації; 

особи, що перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року; 

особи, що перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року.

Разом з тим, обов'язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника податку покладається на таких осіб: 

батьків, опікуна або піклувальника - щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною; 

спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) - щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником податку, який помер; 

державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника податку, визначеного в установленому порядку банкрутом.