Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Застосування РРО/ПРРО при проведенні розрахункових операцій»
опубліковано 15 жовтня 2024 о 13:24 Розділ: Місцеві новини
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Застосування суб’єктами господарювання РРО та програмних РРО». На запитання платників податків відповів заступник начальника відділу якості перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Дудник Роман Олександрович.
Питання 1: Добрий день! Підкажіть, будь ласка, хто з суб’єктів господарювання при проведенні розрахункових операцій повинен використовувати РРО або ПРРО?
Відповідь: Добрий день! Можливе здійснення господарської діяльності при проведенні розрахункових операцій без застосування належним чином зареєстрованої касової техніки передбачено ст.9 Закону України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме:
- при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб'єкта господарювання;
- при виконанні банківських операцій, крім:
операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків;
операцій комерційних агентів банків та небанківських надавачів платіжних послуг та їх комерційних агентів з приймання готівки для виконання платіжних операцій з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, крім програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають користувачеві змогу здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Використання програмно-технічних комплексів самообслуговування з приймання готівки для виконання платіжної операції, не переведених у фіскальний режим (не обладнаних переведеними у фіскальний режим реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій), забороняється;
- при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів;
- при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами - підприємцями), які не застосовують реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій відповідно до Податкового кодексу України, а саме з 01 січня 2022 року всі суб’єкти господарювання платники єдиного податку, окрім платників єдиного податку І групи повинні в своїй діяльності при проведенні розрахункових операцій використовувати належним чином зареєстровану касову техніку;
- при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) за готівкові кошти на ринках;
- при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу підакцизних товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену;
- при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу;
- якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо);
- при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Питання 2: Добрий день! Підкажіть, будь ласка, чи має право працівник податкової служби проводити інспекційну перевірку, оглядати приміщення, якщо на місці проведення перевірки відсутній ФОП, директор або бухгалтер підприємства. Чи буде мати це законну силу?
Відповідь: Добрий день! Відповідно до п.20.1.13 ст.20 Податкового Кодексу України працівники податкової служби мають право на доступ під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності або є об’єктами оподаткування та або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування та/ або можуть бути джерелом погашення податкового боргу.
Згідно вимог п.80.7 ст. 80 ПКУ працівники податкової служби проводять фактичні перевірки в присутності суб’єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Отже відсутність на господарській одиниці посадових осіб (директора, бухгалтера або підприємця) не звільняє суб’єкта господарювання від проведення фактичної перевірки.
Слід зазначити, що згідно п.80.1 ст. 80 ПКУ фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків, а відповідно до п 80.4 ст.80 та підпункту 20.1.10 пункту 20.1 ст. 20 ПКУ працівники податкової до початку проведення фактичної перевірки можуть провести контрольно-розрахункову операцію.
Також, слід звернути увагу, що відповідно до ст.94 ПКУ за відмову суб’єкта, або особи яка проводила розрахункові операції під час проведення фактичної перевірки від проведення інвентаризації основних засобів, ТМЦ, коштів (зняття залишків товаро-матеріальних цінностей, готівки) може бути застосовано адміністративний арешт майна.
Питання 3: Добрий день! Підкажіть, будь ласка, які при проведенні розрахунків через термінал обов’язково видавати чек з РРО та/або ПРРО, якщо термінал роздруковує свій чек?
Відповідь: Добрий день! Відповідно до п.1 та п.2 ст. 3 Закону України №265/95 покупцеві необхідно видати розрахунковий документ встановленої форми на паперовому носії або в електронному вигляді на повну суму проведеної розрахункової операції.
Сліп, роздрукований терміналом – не є розрахунковим документом.
Питання 4: Добрий день! Підкажіть, будь ласка, які штрафні санкції передбачені за невидачу чеків РРО та або ПРРО при продажу товарів?
Відповідь: Добрий день! Відповідно вимог пункту 1 ст. 17 Закону 265/95, до суб’єктів господарювання за невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Проте, Законом №3219 внесено зміни в Закон №265 в Прикінцеві положення п.12 та додано п.15.
В п.12 зазначено, що суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог цього Закону, вчинені ними у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор";
В п.15 зазначено, що у період з 1 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року, але не пізніше ніж до дати припинення або скасування воєнного стану на території України, до фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, що здійснюють діяльність з продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або надають послуги, фінансова відповідальність за порушення проведення розрахунків застосовується у таких розмірах:
25 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
50 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення".