Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» у Марганецькій ДПІ на тему «Особливості застосування РРО/ПРРО»

опубліковано 12 січня 2024 о 13:25 Розділ: Місцеві новини

У Марганецькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області  відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Особливості застосування РРО/ПРРО».

На запитання платників податків відповідала старший державний інспектор  Марганецької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області   Задорожня Наталя Миколаївна

Питання 1: Інтернет – магазин та РРО/ПРРО: штрафи за виявлені порушення?

Відповідь. Добрий день! Відповідно до п.1 та п.2 ст.3 Закону України від 06.07.1995  №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено необхідність застосування РРО/ПРРО при здійсненні оплати за товари через мережу Інтернет у готівковій  формі.

При недотриманні цих норм та при виявленні порушень за результатами фактичної перевірки на порушника складається протокол про адмінправопорушення за ст.ст.155-1 та 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тобто, він притягується до адмінштрафу.

За порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків, зокрема, у сфері торгівлі, застосовується адмінштраф на осіб, які здійснюють розрахункові операції:

• за перше порушення – від 2 до 5 нмдг (від 34 до 85 грн) і на посадових осіб – від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн);
• за повторні порушення – від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн) та від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн) відповідно.

Більш суттєві адмінштрафи за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у т.ч. перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням ЕПЗ:

• за перше таке порушення за результатами фактичної перевірки накладається штраф на ФОП, посадових осіб юрособи від 100 до 200 нмдг (від 1700 до 3400 грн);
• за повторні – від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн).

Фізичним особам та іншим суб’єктам господарювання слід звернути увагу на недопустимість здійснення господарської діяльності без державної реєстрації та без офіційного працевлаштування працівників.

Крім того, вимоги Закону №265 однаково поширюють свою дію як на торгівців, які провадять господарську діяльність за допомогою стаціонарних господарських одиниць, так і тих, хто організував та провадить свою господарську діяльність за допомогою мережі Інтернет.

Питання 2: Добрий день! Яким чином підприємство може вважатись підприємством торгівлі або громадського харчування в розумінні п.1 ст.9 ЗУ «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»?

Відповідь. Добрий день! Відповідно до ст.62 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-ІVіз змінами та доповненнями підприємство – це самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково – дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому ГКУ та іншими законами.

Згідно з ст.58 ГКУ установчими документами суб’єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб’єкта господарювання.

В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб’єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.

Статут суб’єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації, ліквідації СГ, а також інші відомості, пов’язані з особливостями організаційної форми суб’єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) СГ чи його представниками, органами або іншими суб’єктами відповідно до закону.

Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту.

Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі КВЕД- ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 №457 із змінами та доповненнями.

Абзацом 2 розд.1 Наказу №457 визначено, що основне призначення Класифікації видів економічної діяльності  - визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців. Другорядні види економічної діяльності суб’єкта з виробництва товарів або надання послуг (абз.13 розд.4 Наказу №457).

Основний вид економічної діяльності – це вид діяльності суб’єкта, на який припадає найбільший внесок у валову додану вартість (або інший визначений критерій) (абз.19 розд.4 Наказу №457).

Враховуючи вищевикладене, якщо статутом підприємства визначено основним видом діяльності торгівля або громадське харчування та проведення діяльності відповідає вимогам постанови КМУ від 15.06.2006 №833 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів» із змінами та доповненнями, то дане підприємство відноситься до підприємства торгівлі або громадського харчування.

Питання 3: Добрий день! Чи застосовуються РРО та/або ПРРО та РК при продажу квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів?

Відповідь. Добрий день! Відповідно до п.1 ст.3 Закону України від 06.07.1995  №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» СГ, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Водночас, п.4 ст.9 Закону №265 визначено, що РРО та/або ПРРО та РК не застосовуються, зокрема, при продажу квитків на відвідування культурно – спортивних і видовищних закладів.  

Питання 4: Добрий день! Яким чином в ПРРО ДПС здійснюється створення та редагування ставок податків для різних товарів?

Відповідь. Добрий день! Керування ставками податків і зборів здійснюється у довіднику «Ставки податків і зборів», який відображається у вигляді таблиці із зазначенням параметрів ставок:

«Код» - порядковий номер запису у довіднику, значення повинно бути унікальним для кожного запису довідника;

«Назва податку/збору» - назва податку («ПДВ», «Акцизний податок»);

«Ставка» - відсоткове значення податку;

«Літера»  - літерне значення податку. Для ставок податків певна літера може бути присвоєна лише один раз. Дублювання літер у кількох записах довідника не допускається.

Відсоткове та літерне значення податку, встановлене для певної номенклатурної позиції, відображається в розрахунковому документі.

Питання 5: Добрий день! Чи можливе створення дубліката фіскального касового чека?

Відповідь. Добрий день! Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надані послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру РРО, та/або ПРРО, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995  №265/95-ВР фіскальний звітний чек (Z-звіт)- документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам’яті реєстратора розрахункових операцій або фіскального сервера контролюючого органу.

Відповідно до пп.1,2 розд.ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну  від 21.01.2016 №13, фіскальний касовий чек на товари (послуги) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Одним із обов’язкових реквізитів фіскального касового чека є,зокрема, фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, дата (день, місяць, рік) та час (година, хвилина,секунда) проведення розрахункової операції, які зазначаються в рядку 25 чеку. Форма фіскального касового чека №ФКЧ-1 наведена у додатку 1 до Положення 13.

При цьому, п.9 ст.3 Закону №265 передбачено, що СГ повинен щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Постановою КМУ від 18.02.2002 №199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій РРО та вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними РРО для різних сфер застосування» затвердженні Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій РРО для різних сфер застосування (Вимоги до РРО) та Вимоги щодо забезпечення виконання фіскальних функцій  програмними РРО для різних сфер застосування.

Так, відповідно до п.13 Вимог до РРО формування Z-звіту повинно виконуватися у такій послідовності:

друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам’яті;

обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті;

створення в електронній формі та внесення інформації Z-звіту до носія контрольної стрічки в електронній формі;

 друкування інформації, що підтверджує обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та дійсність фіскального звітного чека.

Згідно з п.12 розд.І Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у РРО, програмних РРО та модемів для передачі даних, затверджених наказом Мінфіну від 08.10.2012 №1057, контрольна стрічка ПРРО- електронні копії розрахункових документів, а також електронні копії фіскальних звітних чеків, які сформовані послідовно із додаванням у кожен наступний розрахунковий документ або фіскальний звітний чек ґешу (створеного із застосуванням ґеш – функції) попереднього розрахункового документу або фіскального звітного чека, та зберігаються в електронній формі такими ПРРО під час його роботи на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн) до моменту передачі розрахункових документів або фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.

Отже, створення у паперовій та/або електронній формі РРО та/або ПРРО дубліката фіскального касового чека у разі його втрати функціями РРО та/або ПРРО та нормами чинного законодавства не передбачено, оскільки при створенні Z-звіту відбувається обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та даний звіт містить підсумки розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожним зазначеним кодом окремо з моменту програмування товару (послуги) із зазначенням його найменування, реалізованої кількості, літерного позначення ставки ПДВ і загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги).