Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» в Шевченківській ДПІ на тему «Застосування РРО, нововведення Закону №3219»

опубліковано 14 грудня 2023 о 16:06 Розділ: Місцеві новини

В Шевченківській ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Застосування РРО, нововведення Закону №3219».

 На запитання платників податків відповідала заступник начальника Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Андрєєва Наталія Юріївна.

Питання 1: Добрий день! Як контролюється перехід з режиму офлайн в онлайн?

Відповідь. Доброго дня!Доброго дня! ПРРО автоматично переводиться із режиму офлайн в режим онлайн-обміну з фіскальним сервером, у момент відновлення зв’язку між ними.

Питання 2: Добрий день! Яким чином в «Довідник номенклатури» ПРРО внести найменування послуги та одиниці вимір?

Відповідь. Доброго дня! В «Довіднику номенклатури» програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) для найменування товарів та послуг існує одне загальне поле «назва товару».

Питання 3: Добрий день! Чи однакові основні реквізити розрахункового документа (фіскального касового чека) для чеків, створених РРО та ПРРО?

Відповідь. Доброго дня! Пунктами 1 та 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), зокрема, встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. Надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі.

Форма та зміст розрахункових документів встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13), що розроблене відповідно до ст. 8 Закону № 265.

Вимоги Положення № 13 поширюються на розрахункові документи, створені РРО/ПРРО, крім розрахункових проїзних та перевізних документів на залізничному (крім приміського) й авіаційному транспорті, квитків на міські та приміські автомобільні маршрути, міський електротранспорт, білетів державних лотерей, квитанцій на послуги поштового зв’язку.

Отже, основні реквізити розрахункового документа (фіскального касового чека), визначені Положенням № 13, однакові для чеків, створених РРО та ПРРО.

Про відмінності щодо реквізитів, які не повинен містити чек ПРРО, наприклад заводський номер РРО, чи про відмітку режиму роботи онлайн/офлайн, яку не повинен містити чек РРО, зазначено у п. 2 розд. ІІ Положення № 13 та у примітці до форми чеку (додаток 1 до Положення № 13).

Питання 4: Добрий день! В яких випадках та яким чином здійснюється скасування реєстрації КОРО на господарську одиницю?

Відповідь. Доброго дня! Відповідно до п. 2 глави 3 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) на окрему господарську одиницю відбувається у випадках, коли:

         1) суб’єктом господарювання подано заяву (у разі викрадення, втрати, непридатності для використання тощо);

         2) КОРО використовується не за визначеною адресою господарської одиниці суб’єкта господарювання;

         3) установчі документи суб’єкта господарювання згідно із судовим рішенням визнано недійсними;

         4) наявне судове рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання – банкрута;

         5) наявне судове рішення щодо припинення суб’єкта господарювання, що не пов’язане з банкрутством;

         6) щодо господарської одиниці, де використовується КОРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання;

         7) суб’єкт господарювання – фізична особа – підприємець померла, а також у разі оголошення її померлою, визнання недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;

         8) в контролюючих органах наявні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації припинення;

         9) КОРО непридатна для використання;

         10) порушено цілісність засобу контролю, встановленого на КОРО;

         11) виявлено факт опломбування КОРО підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, зазначеним у реєстраційній заяві.

Скасування реєстрації КОРО на господарську одиницю на підставах, визначених у підпунктах 2 – 11 п. 2 глави 3 розд. II Порядку, може здійснюватися за заявою суб’єкта господарювання або примусово за рішенням контролюючого органу за місцем реєстрації КОРО.

Контролюючий орган за місцем реєстрації КОРО на окрему господарську одиницю не пізніше місяця з дня виникнення підстав для скасування реєстрації КОРО, визначених у підпунктах 2 – 8 п. 2 глави 3 розд. II Порядку, приймає рішення про скасування реєстрації КОРО у разі, якщо суб’єктом господарювання не подано заяву про скасування реєстрації КОРО за формою  № 2-КОРО (додаток 4 до Порядку) та такі підстави залишились актуальними.

Рішення про скасування реєстрації КОРО приймається контролюючим органом за формою № 3-КОРО у двох примірниках, один з яких зберігається в обліковій справі (реєстраційній частині) суб’єкта господарювання, інший – надсилається за місцезнаходженням або місцем проживання суб’єкта господарювання, реєстрацію КОРО якого скасовано. Примірник рішення про скасування КОРО розміщується в Електронному кабінеті.

Питання 5: Добрий день! Чи передбачена відповідальність за втрату реєстраційного посвідчення на РРО?

Відповідь. Доброго дня! Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахункові операції, є Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), який є спеціальним законом. Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) в інших законах, крім Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, не допускається.

Законом № 265 та нормами чинного законодавства відповідальності до суб’єктів господарювання за втрату реєстраційного посвідчення на РРО не передбачено.

Разом з тим, відповідно до п. 4 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), суб’єкти господарювання, які використовують РРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також здійснення операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані, зокрема, зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення за ф. № 3-РРО (додаток 3 до Порядку) за ідентифікатором форми J1413405 (далі – реєстраційне посвідчення) та останню довідку про опломбування РРО або їх копії.

Пунктом 2 глави 3 розд. ІІ Порядку встановлено, що у разі втрати реєстраційного посвідчення або непридатності його для використання суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли підстави для заміни реєстраційного посвідчення за ф. № 3-РРО, подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-РРО (додаток 1 до Порядку) (далі – реєстраційна заява (ідентифікатор J/F1311406)) з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації.

Після отримання документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

Враховуючи викладене, нормами чинного законодавства відповідальності до суб’єктів господарювання за втрату реєстраційного посвідчення на РРО не передбачено.

При цьому суб’єкт господарювання, який втратив реєстраційне посвідчення, повинен подати у зазначений термін до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» з метою його поновлення.