Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» у Марганецькій ДПІ на тему «Особливості застосування РРО/ПРРО»
опубліковано 17 листопада 2023 о 14:43 Розділ: Місцеві новини
У Марганецькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Особливості застосування РРО/ПРРО».
На запитання платників податків відповідала старший державний інспектор Марганецької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Задорожня Наталя Миколаївна
Питання 1: Яким чином в ПРРО ДПС здійснюється створення та редагування ставок податків для різних товарів?
Відповідь. Добрий день! Керування ставками податків і зборів здійснюється у довіднику «Ставки податків і зборів», який відображається у вигляді таблиці із зазначенням параметрів ставок:
«Код» - порядковий номер запису у довіднику, значення повинно бути унікальним для кожного запису довідника;
«Назва податку/збору» - назва податку («ПДВ», «Акцизний податок»);
«Ставка» - відсоткове значення податку;
«Літера» - літерне значення податку. Для ставок податків певна літера може бути присвоєна лише один раз. Дублювання літер у кількох записах довідника не допускається.
Відсоткове та літерне значення податку, встановлене для певної номенклатурної позиції, відображається в розрахунковому документі.
Питання 2: Добрий день! Як зареєструвати касира для програмного РРО?
Відповідь. Добрий день! Суб’єкт господарювання може проводити розрахункові операції на ПРРО самостійно або визначати уповноважених осіб (касирів).
Особа може здійснювати розрахункові операції на ПРРО з використанням електронного підпису такої особи/електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО, після внесення даних про сертифікати до Реєстру програмних РРО за умови дійсності відповідного сертифіката відкритого ключа.
Дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються ПРРО, вносяться до реєстру програмних РРО на підставі поданих суб’єктами господарювання в електронній формі повідомлень про надання інформації щодо кваліфікованих/удосконалених сертифікатів відкритих ключів, які застосовують в ПРРО за формою №5-ПРРО.
Повідомлення можна подати, використовуючи програмне забезпечення Електронного кабінету, або будь-яке інше програмне забезпечення, наявне у суб’єкта господарювання.
Питання 3: Добрий день! Які дії СГ, який після подання реєстраційної заяви за ф.№1-ПРРО отримав квитанцію з помилкою «Адреса розміщення ГО не відповідає реєстраційним даним», якщо вказана платником у заяві адреса відповідає даним, зазначеним у повідомленні ф.20-ОПП?
Відповідь. Добрий день! Відповідно до п.3 розд.ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних РРО, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547» для реєстрації програмного РРО складається заява про реєстрацію програмних РРО за формою №1-ПРРО.
У реєстраційній заяві за ф.№1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.
Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.
У разі отримання суб’єктом господарювання (користувачем ПРРО) квитанції з помилкою «Адреса розміщення ГО не відповідає реєстраційним даним», якщо вказана платником у заяві адреса відповідає даним, зазначеним у повідомленні ф.20-ОПП, такий суб’єкт господарювання повинен повторно подати реєстраційну заяву за ф.№1-ПРРО. При цьому для забезпечення повної відповідності адреси місцезнаходження господарської одиниці необхідно в приватній частині Електронного кабінету в розд. «Облікові дані платника»/ «Відомості про об’єкти оподаткування» з графи «Місцезнаходження об’єкта оподаткування» скопіювати адресу та вставити її в реєстраційну заяву за ф.№1-ПРРО.
Питання 4: Добрий день! Чи повинні відображатись реквізити електронних платіжних засобів (платіжних карток) у розрахункових документах РРО/ПРРО?
Відповідь. Добрий день! Вимоги законодавства сфери розрахунків, пов’язані зокрема, і з відображенням реквізитів електронних платіжних засобів - платіжних карток (далі – ЕПЗ) у чеках, які формуються реєстраторами розрахункових операцій/програмними реєстраторами розрахункових операцій.
Відповідно до п.13 ст.1 Закону України від 30.06.2021 №1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі – Закон №1591) електронний платіжний засіб – це платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.
Законом України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є спеціальним законом, поширює свою дію на готівкові та безготівкові розрахунки у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Правові засади застосування РРО та/або ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом №265 та нормативно – правовими актами, прийнятими на його виконання.
Зокрема, форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13.
Пунктом 2 розділу ІІ Положення №13 визначено обов’язкові реквізити, які має містити фіскальний чек. Наголошуємо, що Положення №13 однаково розповсюджує свою дію на розрахункові документи, що створюються як РРО, так і ПРРО.
Водночас, відповідно до п.4 розділу ІІ Положення №13, рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків лише з використанням електронного платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО, незалежно від його виду (РРО чи ПРРО) або сфери призначення.
Звертаємо увагу, що законодавством не встановлено обов’язку з’єднувати або поєднувати РРО/ПРРО та РОS- термінали.
Принципово важливим є факт, що платіжні сервіси також приймають платіжні інструкції користувачів на виконання платіжних операцій, з використанням банківських (платіжних) карток, у межах надання платіжних послуг, як окремого виду господарської діяльності, та забезпечують розпорядження покупця щодо переказу коштів зі свого рахунку і без використання платіжних терміналів.
Враховуюче вищевикладене, у разі проведення розрахунків за допомогою сервісу еквайрінгу без використання платіжного терміналу, відсутні обставини, що супроводжують обов’язок друкувати рядки 11-18 фіскального чека, а удосконалення програмного забезпечення РРО/ПРРО та/або наявність можливості зазначати такі реквізити методом введення вручну, не призводить до виникнення обов’язку друкувати рядки 11-18 фіскального чека при створенні кожного розрахункового документа.
Питання 5: Добрий день! Яким чином через РРО та/або ПРРО здійснюється видача коштів у разі повернення товару або скасування помилково проведеної суми?
Відповідь. Добрий день! Порядок проведення розрахунків у сфері розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено ст.3 ЗУ від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, де зокрема, п.2 визначено обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у т.ч., але не виключно, з відтворенням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду).
Відповідно до ст.2 Закону №265 розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателями електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом №265, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну. Вимоги до форми та змісту розрахункового документа визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 із змінами і доповненнями (далі Положення №13).
Так, згідно з п.1 розд.ІІІ Положення №13 фіскальний касовий чек видачі коштів (видатковий чек) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) РРО або ПРРО під час проведення розрахунків у разі видачі коштів покупцеві під час повернення товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках. Фіскальний касовий чек видачі коштів за формою № ФКЧ-2 наведений в додатку 2 до Положення №13.
Пунктом 7 глави ІІІ Порядку реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 із змінами та доповненнями, визначено, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державній лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми. При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».
Пунктом 8 глави ІІІ Порядку №547 встановлено, що якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).
Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.
Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом 3 років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки.
Водночас, якщо після направлення ПРРО в режимі онлайн даних розрахункового документа про проведену розрахункову операцію для реєстрації фіскальним сервером присвоюється фіскальний номер відповідному розрахунковому документу, але до отримання ПРРО від фіскального сервера даних про такий фіскальний номер розрахункового документа припинився зв'язок ПРРО з фіскальним сервером, розрахункова операція була завершена ПРРО в режимі офлайн із присвоєнням їй фіскального номера із Діапазону, дублювання розрахункових документів може бути усунене шляхом проведення операції «сторно» із реєстрацією такої операції на фіскальному сервері, формування номера розрахункового документа на таку операцію та зазначенням номера розрахункового документа, який сторнується, та номера розрахункового документа, який дублюється.