Закон України № 2888: документами для підтвердження витрат, понесених платником податку на доходи фізичних осіб у відрядженні

опубліковано 15 травня 2023 о 13:15 Розділ: Місцеві новини

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Криворізький регіон) нагадує, що законом України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» (набрав чинності з 01.04.2023) були удосконалені деякі положення Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Так, з урахуванням внесених змін до Кодексу Законом № 2888, відповідно до абзаців п’ятого – десятого п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу до підтвердних документів, які підтверджують витрати платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) у відрядженні належать: транспортні квитки або транспортні рахунки та багажні квитанції (у тому числі електронні квитки); документи, отримані від осіб, які надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхові поліси; документи (виписки та/або відомості з рахунку), що містять визначену законом інформацію про виконані платіжні операції за рахунком, до якого емітовані платіжні інструменти; документи, що підтверджують виконання операції з використанням платіжних інструментів; інші документи, що засвідчують вартість витрат.

Не є доходом платника ПДФО – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме: на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат. Тобто, зазначені витрати не є об’єктом оподаткування лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість таких витрат.

Важливо! Будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає, зокрема (але не виключно) таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає; укладеного договору чи контракту; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

Норми визначені абзацом двадцять другим п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу.

Також за рахунок електронних грошей можуть проводитися та не належатимуть до оподаткованих документально підтверджені витрати на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків, у встановлених межах, що здійснені таким платником та/або іншими особами з рекламними цілями (абзац другий п.п. «б» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу).