Про податкове законодавство під час сеансу «гаряча лінія»
опубліковано 02 лютого 2022 о 11:16 Розділ: Місцеві новини
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Криворізький північний регіон) інформує.
На запитання платників податків відповідав заступник начальника Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ігор Тимченко.
Питання: Яким чином оподатковується вартість спадщини (подарунку), отриманого фізичною особою – резидентом від фізичної особи – нерезидента?
Відповідь: Відповідно до п.п.174.2.3 п.174.2 ст.174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) вартість будь-якого об’єкта спадщини (подарунку), що успадковуються спадкоємцем від спадкодавця – нерезидента оподатковується за ставкою, визначеною п.167.1 ст.167 ПКУ.
Згідно з п.167.1 ст.167 ПКУ ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Питання: Чи має право фізична особа задекларувати активи, право власності на які набуто нею до завершення кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування, але після 01 січня 2021 року, за рахунок коштів з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки станом на 01.01.2021?
Відповідь: Одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню підлягають виключно належні фізичній особі активи, які були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, протягом будь-якого з податкових періодів, які мали місце до 01 січня 2021 року.
Оскільки умова «до 01 січня 2021 року», яка визначена п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), застосовується виключно до доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, то фізична особа, яка здійснила придбання будь-якого активу після 01.01.2021 за рахунок зазначених доходів, може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням за умови дотримання інших вимог, визначених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Питання: Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний?
Відповідь: Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний), засобами якого має намір здійснювати реєстрацію розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати ПРРО замість апаратного, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.
Питання: Чим загрожує фізичній особі, яка має у власності активи, що були одержані (набуті) такою особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, неподання одноразової (спеціально) добровільної декларації?
Відповідь: У разі якщо фізична особа має у власності активи, які були одержані (набуті) за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки, не скористається можливістю одноразового (спеціального) добровільного декларування, то на таку особу не будуть поширюватися державні гарантії та звільнення від відповідальності, а отже оподаткування доходів фізичних осіб буде здійснюватися на загальних підставах (п. 12 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України).
Питання: Кому необхідно вести облік товарних запасів?
Відповідь: Ведення обліку товарних запасів визначено відповідно до Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021року № 496 (далі – Порядок № 496).
Порядок №496 не поширює свою дію на платників єдиного податку І групи.
Із загального числа платників єдиного податку II – IV груп Порядок № 496 поширює свою дію виключно на платників, визначених п. 61 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, які здійснюють:
- реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Водночас, було зазначено, що Порядок № 496 також поширює свою дію на фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) ІІІ групи єдиного податку, які зареєстровані платниками ПДВ.
Разом з цим, Порядок №496 встановлює обов’язок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації для ФОП, які використовують загальну систему оподаткування, та здійснюють свою діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
ФОПи, які використовують спрощену систему оподаткування, не є при цьому платниками ПДВ, та не здійснюють продаж технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, не зобов’язані вести облік товарних запасів та підтверджувати їх походження первинними документами для цілей контролю за дотриманням законодавства у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій.