Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Криворізький північний регіон) інформує.
Під час чергового телефонного сеансу «гаряча лінія» щодо актуальних запитань платників податків відповідала начальник Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Познякова.
Питання. Як відбувається реєстрація програмного РРО в контролюючому органі?
Відповідь. Реєстрація в контролюючому органі будь-якого ПРРО – безкоштовного програмного рішення ДПС чи комерційного ПРРО, проводиться автоматично через Єдине вікно подання електронної звітності із застосуванням будь-якого програмного забезпеченням, наявного у суб’єкта господарювання – Електронний кабінет, iFin, Sonata, M.E.Doc тощо.
Реєстрація відбувається на підставі заяви за формою № 1-ПРРО, яка подається виключно в електронній формі.
Питання. Як заповнити форму № 1-ПРРО?
Відповідь. Інструкція щодо заповнення та подання форми № 1-ПРРО через Електронний кабінет розміщена у на головній сторінці офіційного вебпорталу «Державна податкова служба України» у банері «Програмні РРО» (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/instruktsii-schodo-zapovnennya-form/).
Питання. Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний?
Відповідь. Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання класичного та програмного РРО.
Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або класичний), засобами якого має намір здійснювати реєстрацію розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати програмний РРО замість апаратного, реєстрацію класичного РРО необхідно скасувати.
Питання. Яким чином та за якими реквізитами бюджетного рахунку сплачується збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування?
Відповідь. Після подання платником «Звітної»/«Звітної нової»/«Уточнюючої» одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) автоматично відкривається інтегрована картка платника за відповідною територією та в Електронному кабінеті (приватна частина) у розділі «Стан розрахунків з бюджетом» стає доступна інформація з відображенням реквізитів для сплати задекларованих сум збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) з можливим використанням однієї із наявних платіжних систем та/або згенерованого QR-коду за кодом платежу 11011100.
При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкривається мобільний застосунок банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати Збору.
У разі якщо платником була змінена адреса відповідно до «Звітної нової» або «Уточнюючої» Декларації платнику буде направлено повідомлення з оновленими реквізитами для сплати суми Збору.
В Електронному кабінеті забезпечено автоматичне заповнення платіжного доручення на підставі даних платника.
Питання. В якому випадку декларант зобов’язаний додавати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування?
Відповідь. Відповідно до абзацу шостого п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.
Згідно з п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної Декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.
Питання. Які категорії громадян (не підприємці) повинні звітувати про отримані доходи за 2021 рік?
Відповідь. Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з Податковим кодексом України (далі – ПКУ) або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.
Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
До громадян, які зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) належать громадяни, які отримували доходи, із яких під час їх нарахування чи виплати протягом 2020 року податок не утримувався, чи одержували доходи від фізичних осіб, які не мають статусу податкових агентів, а також отримували іноземні доходи.
До найпоширеніших випадків декларування доходів відносяться зокрема:
- доходи, отримані від прийняття спадщини/дарунків;
- доходи від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна,
- доходи від продажу власного рухомого / нерухомого майна,
- доходи від продажу власної сільгосппродукції фізичним особам;
- доходи від продажу інвестиційних активів;
- доходи отримані із-за кордону та інше.
З урахуванням вимог ст. 179.5 ПКУ податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення.
Питання. Строк надання витягу з реєстру платників єдиного податку
Відповідь. Відповідно до п. 299.9 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з реєстру платників єдиного податку (далі – витяг). Строк надання витягу для зареєстрованих платників єдиного податку не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту, а для суб’єктів господарювання, які подали заяву щодо переходу на спрощену систему оподаткування, – двох робочих днів з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.