Актуальні питання застосування РРО та ПРРО під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

опубліковано 20 грудня 2021 о 13:28 Розділ: Місцеві новини

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Днями за участі заступника начальника Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олени Шиян відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання застосування РРО та ПРРО».

Наводимо деякі запитання та відповіді на них.

Питання. Чи необхідно застосовувати РРО та/або ПРРО та на яку суму проводити операції фізичним особам-підприємцям – платникам єдиного податку, які надають послуги за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування та агентськими договорами?

Відповідь.  Фізичні особи – підприємці платники – єдиного податку, які надають послуги за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування та агентськими договорами, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищив 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, зобов’язані при провадженні своєї господарської діяльності застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ППРО) з видачею в обов’язковому порядку розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.

При цьому, через РРО та/або ПРРО проводиться уся сума виручки, отримана за такими договорами, тобто як вартість товарів (робіт, послуг) так і сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Питання. Який порядок проведення розрахунків при оптовій торгівлі на складі суб’єкту господарювання?

Відповідь. Якщо в місці отримання товарів операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо), то реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються.

Питання. Чи зобов’язані суб’єкти господарювання друкувати контрольні стрічки та/або створювати їх в електронному вигляді та який термін зберігання контрольних стрічок?

Відповідь. Суб’єкти господарювання зобов’язані створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання:

на реєстраторах розрахункових операцій (далі – РРО) (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) – протягом трьох років;

на програмних РРО (далі – ПРРО) у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн – до моменту передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.

У разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці, до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Питання. Яка передбачена відповідальність за неподання звітності через дротові або бездротові канали зв’язку?

Відповідь. У разі виявлення під час проведення перевірки неподання звітності пов’язаної із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок через дротові або бездротові канали зв’язку (в разі обов’язковості її подання) до суб’єкта господарювання застосовується штрафна санкція у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання. Зазначене порушення, вчинене особами, які здійснюють розрахункові операції, і посадовими особами, – тягне за собою накладення адміністративного штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Питання. Які дії суб’єкту господарювання, якщо він не закрив робочу зміну, але вже згенерував новий кваліфікований електронний підпис?

Відповідь. Якщо суб’єкт господарювання (користувач) не закрив робочу зміну, але вже згенерував новий кваліфікований електронний підпис, то для роботи з програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) за новим ідентифікатором ключа, він повинен подати Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа про касира за формою J/F1391802 (далі – Повідомлення J/F1391802) з інформацією про новий ідентифікатор ключа з сертифікату, який використовується для підпису.

При цьому, в графі «Тип підпису» Повідомлення J/F1391802 необхідно вказати «Старший касир».

Якщо на момент формування нового кваліфікованого електронного підпису зміну на ПРРО було закрито, то в графі «Тип підпису» можна вказати «Касир».

Водночас, рекомендуємо скасування електронних ключів касирів або їх сертифікатів виконувати після закриття зміни таким касиром.