Гаряча лінія «Новації у сфері застосування програмного РРО»

опубліковано 02 червня 2021 о 09:35 Розділ: Місцеві новини

Днями заступник начальника Нікопольської ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області Ганна Гроздовська - Боличева під час проведеного сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія», надала відповіді на питання громадян стосовно зазначеної теми.

Питання 1: Доброго дня! Чи необхідно застосовувати РРО підприємцю – платнику єдиного податку, який здійснює реалізацію супутніх товарів, та технічно складних побутових товарів за готівку?

Відповідь: Доброго дня! Відповідно до п.296.10 ст. 296 Податкового кодексу реєстратори розрахункових операцій або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року №231 затверджено перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО.

Якщо фізична особа – підприємець є платником єдиного податку та здійснює продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, то такий підприємець застосовує РРО або ПРРО під час продажу всіх наявних на господарському об’єкті товарів, а не лише технічно складних товарів.

Слід зазначити, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту лише в одній із господарських одиниць, то така особа зобов’язана проводити розрахункові операції за однаковим порядком на усіх своїх господарських одиницях, зокрема, застосовувати РРО незалежно від асортименту товарів на інших господарських одиницях, оскільки законодавством передбачені вимоги до суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.

Питання 2: Вітаю. Хто звільнений від використання РРО/ПРРО до 01 січня 2022 року?

Відповідь: Доброго дня! З 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються фізичними особами – підприємцями, платниками єдиного податку другої - четвертої груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (1320000 грн), незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Для вищезазначених видів діяльності застосування РРО є обов’язковим.

При цьому, відповідно до статті 9 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (із змінами) передбачено, що РРО/ПРРО не застосовується у разі здійснення розрахунків за надані платні послуги у сфері охорони здоров’я у безготівковій формі (з рахунку на рахунок), через банківські установи, та виключно через сервіси переказу коштів або за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування. Так, у разі отримання сімейним лікарем, який зареєстрований приватним підприємцем, коштів на власний рахунок, застосування РРО не потрібне.

Питання 3: Доброго дня! Чи застосовується РРО при безготівкових розрахунках?

Відповідь: Доброго дня! У разі здійснення розрахунків у безготівковій формі реєстратори розрахункових операцій не застосовуються.

Якщо покупець в банківській установі сплатив на рахунок продавця кошти за товар чи послугу, зокрема, і готівкою через касу банку, то такий платіж не проводиться через РРО.

Якщо ФОП на єдиному податку приймає оплату через інтернет-еквайринг із застосування платіжних карт за допомогою платіжних систем, він зобов’язаний використовувати РРО.

Питання 4: Доброго дня! Хто з платників на єдиному податку у 2021 році не зможе обійтися без використання РРО?

Відповідь: Доброго дня! З 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року без РРО/ПРРО можуть працювати ФОП - єдинники 2 - 4-ї груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (6000 *220 = 1320000 грн), незалежно від обраного виду діяльності.

Однак, є категорії платників, які зобов’язані використовувати РРОта/або ПРРО, зокрема ті які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

реалізацію ювелірних і побутових виробів із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Ця норма передбачена п. 61 підрозділу 10 р. ХХ ПКУ.

Отже, усі суб’єкти господарювання на спрощеній системі які реалізують ліки, вироби медичного призначення та надають платні послуги у сфері охорони здоров'я (код економічної діяльності 86 «Охорона здоров’я» за ДК 009:2010) платники мають обов’язково застосувати РРО та/або ПРРО.

Питання 5: Добрий день! Які зміни внесено до ПКУ щодо відповідальності у разі порушень податкового законодавства?

Відповідь: Добрий день! Закон України від 16 січня 2020 року №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами запровадив нову концепцію відповідальності як для контролюючих органів, так і для платників податків, яка передбачає:

► обов’язковий аналіз та доведення контролюючими органами наявності умислу та вини платника податків при вчиненні податкового правопорушення;

► притягнення до фінансової відповідальності платника податків за вчинення податкового правопорушення здійснюється за умови наявності в діянні вини, крім деяких податкових правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини;

► визначення обставин, що пом’якшують відповідальність особи за вчинення податкового правопорушення;

► визначення додаткових обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків, зокрема вчинення діяння особою, що діяла відповідно до висновку об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду, зразкової справи Верховного Суду щодо застосування норми права, від якої в подальшому було відступлено внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів;

► зменшення розміру штрафів за вчинення податкового правопорушення на 50 відсотків у разі наявності хоча б однієї обставини, що пом’якшує відповідальність;

► відповідальність контролюючих органів за вчинення податкових правопорушень незалежно від наявності вини;

► визначення фіксованого розміру компенсації (одна мінімальна заробітна плата) за шкоду, заподіяну протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, для отримання якої платнику податків необхідно довести лише факт протиправності рішень, дій бездіяльності контролюючих органів визначення переліку видів шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, які можуть бути заявлені платником податків до відшкодування;

► скасування штрафних санкції до фізичних осіб у разі неподання або порушення строків подання інформації для формування Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (у разі зміни ПІБ, адреси тощо);

► скасування штрафних санкцій у випадках, коли помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, в тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом;

► збільшення у 2 рази штрафів для платників податків за окремі порушення у сфері адміністрування податків усунення неузгодженостей та розбіжностей у нормах ПКУ щодо нарахування пені за актами перевірок.