Актуальні питання адміністрування єдиного внеску під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

опубліковано 29 жовтня 2020 о 08:43 Розділ: Місцеві новини

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Днями відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» за участі головного державного ревізор-інспектора Соборного відділу податків і зборів з юридичних та фізичних осіб управління податкового адміністрування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Анжеліки Куликової.

Під час заходу розглядались питання адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Наводимо деякі запитання та відповіді на них.

Питання. Який порядок обчислення бази нарахування для сплати єдиного внеску за звітний квартал фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування?

Відповідь. Відповідно до п. 2 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) для фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

ЄВ встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної бази нарахування ЄВ (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

ФОП на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Пунктом 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 розд. ІV ПКУ, згідно з яким чистим оподатковуваним доходом є різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

Питання. Чи застосовується відповідальність до фізичної особи, яка уклала договір про добровільну сплату єдиного внеску, але не подала звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску?

Відповідь. Відповідно до п. 2 частини першої ст. 1 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Коло платників, які мають право на добровільну сплату ЄВ, визначено частиною першою ст. 10 Закону № 2464.

Платник ЄВ зобов’язаний подавати звітність та сплачувати ЄВ до контролюючого органу за основним місцем обліку платника ЄВ у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування (п. 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Згідно з п. 6 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), фізичні особи, які уклали договір на добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, формують та подають самі за себе Звіт про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати (далі – Звіт) протягом 30 календарних днів після закінчення строків дії договору.

Звітним періодом є термін дії договору, а якщо договором про добровільну участь передбачено одноразову сплату особою ЄВ за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), – період, за який одноразово сплачено ЄВ за попередні періоди.

Звіт подається за формою № Д6 згідно з додатком 6 до Порядку № 435.

Згідно з частиною четвертою ст. 10 Закону № 2464 у договорі про добровільну участь зазначаються, зокрема, права та обов’язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Чинним законодавством не передбачено відповідальності до фізичної особи, яка уклала договір про добровільну сплату ЄВ, але не подала (несвоєчасно подала, подала за невстановленою формою) Звіт.

При цьому слід врахувати, що фізична особа, яка уклала договір про добровільну сплату ЄВ, але не подала Звіт, втрачає право на отримання допомоги при настанні страхового випадку, який визначений в укладеному договорі.

Питання. До якого контролюючого органу подається звітність та сплачується єдиний внесок, у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району?

Відповідь. У разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження (місця проживання), пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) подається та сплачується до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).

При цьому дані про взяття платника на облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням (місцем проживання) передаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) у день взяття на облік. Відомості, які містяться в ЄДР є відкритими і загальнодоступними та надаються у вигляді витягу з ЄДР.

Крім того, дані про взяття на облік в контролюючому органі щоденно оприлюднюються на вебпорталі електронних сервісів Міністерства юстиції України та на офіційному вебпорталі ДПС в електронному сервісі «Електронний кабінет»>«Реєстри»>«Дані про взяття на облік платників податків» та «Реєстр страхувальників».

У разі зміни місцезнаходження (місця проживання) платника протягом звітного періоду, рекомендуємо платнику на дату подачі звітності та сплати єдиного внеску перевірити інформацію щодо місця обліку одним із зазначених вище способів.

Питання. Яким чином застосовуються штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску?

Відповідь. Пунктом 1 розд. VІI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція № 449) із змінами і доповненнями, визначено, що за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) до платників, на яких згідно із Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) покладено обов’язок нараховувати, обчислювати та сплачувати ЄВ, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону № 2464.

Відповідно до п.п. 6 п. 2 розд. VІI Інструкції № 449 за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464-VI, контролюючим органом здійснюється накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Ті самі дії, вчинені платником ЄВ, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464, за формою згідно з додатком 16 до Інструкції № 449.

Згідно з п. 7 розд. VІІ Інструкції № 449 рішення, зокрема про застосування штрафів, передбачених п. 2 розд. VІІ Інструкції № 449, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає посадова особа контролюючого органу. Рішення приймається за встановленою формою у двох примірниках.

Перший примірник рішення протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається платнику у порядку, встановленому для надсилання вимог, або вручається під підпис керівнику або головному бухгалтеру платника, банку чи фізичній особі – платнику ЄВ.

Другий примірник залишається в контролюючому органі. Надіслані (вручені) рішення про застосування фінансових санкцій реєструються в журналі обліку рішень за формою згідно з додатком 19 до Інструкції № 449. Нумерація рішень провадиться в журналі, починаючи з першого номера, у межах календарного року.

Рішення про застосування штрафів вважається надісланим (врученим) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо його передано службовій особі такого платника єдиного внеску під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Рішення про застосування штрафів вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування з повідомленням про вручення.

Якщо платник на день надсилання йому контролюючим органом рішення про застосування штрафів не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), рішення вважається належним чином врученим навіть у разі його повернення як такого, що не знайшло адресата.

У разі коли неможливо вручити платнику ЄВ рішення про застосування штрафів поштою у зв’язку з його відсутністю за місцезнаходженням (службових осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб платника ЄВ прийняти рішення, рішення про застосування штрафів вважається врученим платнику ЄВ у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Суми штрафів, передбачені п. 2 розд. VІІ Інструкції № 449, підлягають сплаті платником ЄВ протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення або можуть бути оскаржені у цей самий строк до контролюючого органу вищого рівня або до суду з одночасним обов’язковим письмовим повідомленням про це відповідного контролюючого органу, посадовими особами якого прийнято це рішення (п. 8 розд. VІІ Інструкції                 № 449).

Оскарження рішення контролюючого органу про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення вищим контролюючим органом або судом рішення у справі (п. 9 розд. VІІ Інструкції № 449).

Рішення контролюючого органу про застосування штрафів є виконавчим документом (п. 10 розд. VІІ Інструкції № 449).

У разі якщо платник ЄВ отримав рішення про застосування штрафів і не сплатив зазначені в ньому суми протягом десяти календарних днів, а також не оскаржив це рішення чи не повідомив у цей строк відповідний контролюючий орган про його оскарження, таке рішення передається для виконання органу державної виконавчої служби або до органів Державної казначейської служби України (п. 11 розд. VІІ Інструкції № 449).

Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум штрафів не застосовується (п. 13 розд. VІІ Інструкції № 449).

Питання. Чи необхідно страхувальникам (роботодавцям) інформувати контролюючі органи про те, що вони не використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту)?

Відповідь. Законом України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями та Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами та доповненнями, не передбачено обов’язкового інформування органів Державної податковоїслужби юридичними особами, про те, що вони не використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.