Робота без гарантій та майбутнє без пенсії – це отримана зарплата «в конвертах»
опубліковано 13 липня 2020 о 15:35 Розділ: Місцеві новини
Фахівці Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області зазначають, що важливою проблемою в трудових відносинах між роботодавцем та найманим працівником на сьогодні є легалізація зайнятості населення.
Як свідчить практика, багато роботодавців (в основному це малий та середній бізнес) не укладають трудові договори з найманими працівниками. На перший погляд здається, що ж тут поганого: вигідно як для роботодавця, так і для працівника, адже перший – не платить податки, а другий – одержує гідну суму заробітку. Можна з упевненістю сказати, що не лише роботодавець винен у такому стані справ, а й сам працівник не завжди розуміє на що він погоджується.
Погоджуючись на «тіньову» зайнятість, працівники повинні розуміти, що їх очікують ризики, пов’язані з захистом своїх трудових прав та соціальним захистом у разі скрутних життєвих обставин. Працівники, які одержують заробітну плату неофіційно, «в конвертах», є заручниками самих себе. Працівник, отримуючи нелегальну винагороду в результаті домовленості з роботодавцем, позбавляє себе соціальних виплат та гарантій.
Ухиляючись від оформлення трудових відносин з найманими працівниками, роботодавець позбавляє їх права на основну та додаткову відпустки, на оплату лікарняного, на дотримання встановленої законодавством норми тривалості робочого часу, на допомогу по безробіттю, на гарантії за колективним договором, на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та на пенсійне забезпечення. Працівник, який отримує зарплату «в конверті», виявляється повністю беззахисним перед роботодавцем. Усна домовленість жодним чином не фіксується юридично, роботодавець сплачує стільки, скільки вважає за потрібне, і доти, поки вважає за потрібне. Працівник не має жодних доказів на підтвердження дійсного розміру своєї зарплати та трудового стажу.
Податковий кодекс України (надалі ПКУ) визначає податкового агента як особу, яка зобов’язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій фізичній особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність та нести відповідальність за порушення.
Податковим агентом можуть бути:
- юридичні особи;
- самозайняті особи;
- представництва нерезидентів – юридичних осіб;
- інвестори (оператори) за угодою про розподіл продукції.
По зарплаті ПКУ містить пряму вказівку, що за нарахування та утримання податку з доходів фізичних осіб відповідає роботодавець (п.171.1 ПКУ), незалежно від того чи це юридична особа, чи фізична особа-підприємець.
Статтею 168 ПКУ встановлено порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету, згідно з підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 якої податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку - фізичної особи, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену статтею 167 ПКУ, яка становить 18 відсотків.
Нагадаємо, що відповідно до підпункту 1.4 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 ПКУ. Згідно з підпунктом 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування.
Згідно пп.168.1.2 ПКУ податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.
Враховуючи вищевикладене, відповідальним за сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб та військового збору є податковий агент.