Під час «гарячої лінії» про декларування доходів громадян
опубліковано 21 лютого 2020 о 10:46 Розділ: Місцеві новини
Сьогодні, заступник начальника ДПІ у м. Покрові Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Валентина Піхтіна провела сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Кампанія декларування доходів громадян, отриманих у 2019 році. Новації у застосуванні РРО. Легалізація найманої праці та детінізація заробітної плати». Під час сеансу відповіла на наступні запитання.
Питання 1: Хто має подати декларацію про майновий стан і доходи?
Відповідь: Кампанія декларування доходів проходить кожного року і передбачає подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи та визначення податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб і військового збору.
Громадяни, які подають податкові декларації розподіляються на дві категорії:
- особи, які зобов’язані подати річну декларацію;
- та особи, які мають право подати декларацію з метою отримання податкової знижки.
В обов’язковому порядку мають подавати декларацію громадяни, які отримували доходи не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи).
До таких доходів відносяться, зокрема:
- доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам, які не є суб’єктами господарювання;
- успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення;
- доходи від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема: - дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2019 році - 1043,25 грн);
- інвестиційні доходи;
- доходи з іноземних джерел;
- доходи у вигляді нецільової благодійної допомоги, якщо її загальна сума перевищує у 2019 році - 2690 грн.;
- доходи від продажу власної продукції тваринництва, якщо сума сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року (у 2019 році – 208 650 грн.);
- доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції у разі якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 га;
- інші випадки передбачені Податковим кодексом.
Крім обов’язку щодо подання декларації, фізичні особи мають право подати декларацію з метою отримання податкової знижки.
Декларація подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 №859 (у редакції від 25.04.2019 №177).
Питання 2: В які терміни необхідно подати декларацію про майновий стан і доходи?
Відповідь: Податкова декларація про майновий стан і доходи подається в такі граничні строки:
- для громадян, які зобов’язані подати податкову декларацію – до 01 травня року, що настає за звітним. Граничний термін подання декларації за звітний (податковий) 2019 рік – 30 квітня 2020 року;
- для громадян, які мають право на податкову знижку – по 31 грудня 2020 року (включно);
У разі надсилання декларації поштою необхідно здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання декларації, а при поданні декларації в електронній формі - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
Питання 3: Яким чином подається декларація про майновий стан і доходи?
Відповідь: Платник податків може обрати зручний для себе спосіб подачі податкової декларації про майновий стан і доходи:
- особисто або уповноваженою на це особою;
- надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.
Питання 4: Які особливості застосування РРО ФОП – платниками єдиного податку?
Відповідь: Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 53.
Відповідно до вищевказаного пункту, до 01 жовтня 2020 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО та/або програмні РРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП)) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.
З 01 жовтня 2020 року до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
- роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
- реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
При перевищенні платником єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) в календарному році обсягу доходу 1 000 000 гривень, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Питання 5: Як необхідно повідомити податкову службу про прийняття на роботу працівника?
Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.
Повідомлення подається одним із таких способів:
- засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.
Порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413.