Одна платіжка – один маршрут: як правильно сплачувати податки та єдиний внесок

опубліковано 14 вересня 2026 о 15:03 Розділ: Місцеві новини

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Кам’янський район) інформує.

Чому важливо дотримуватися вимог заповнення обов’язкових реквізитів платіжних інструкцій  

Правильна сплата податків починається з правильно заповненої платіжної інструкції. Уважність платника – це крок, який допомагає зробити податковий облік точним, зрозумілим і передбачуваним. 

Іноді при опрацюванні інформаційною системою органів ДПС інформації Державного казначейства про надходження, мають місце факти невірного заповнення платниками платіжних інструкцій, що унеможливлює автоматичне рознесення сплачених коштів до інтегрованих карток платників. 

В деяких випадках невірне заповнення обов'язкових реквізитів платіжних інструкцій призводить до неможливості ідентифікувати платника, в наслідок чого в інтегрованих картках платників податків обліковується неправомірний податковий борг, а такі кошти обліковуються на «Платежах до з’ясування». 

Тому так важливо платникам дотримуватися вимог заповнення обов'язкових реквізитів платіжних інструкцій під час сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. 

 Які реквізити є обов’язковими 

Податки, збори, платежі та єдиний внесок на бюджетні або небюджетні рахунки сплачуються окремими платіжними інструкціями за кожним напрямом та кожним кодом виду сплати. 

Головні нормативні документи, відповідно до яких платники оформлюють платіжні інструкції – Інструкція № 163 та Порядок № 148. 

Відповідно до вимог цих документів, платіжна інструкція в електронній або паперовій формі повинна містити всі передбачені реквізити, зокрема «Код платника». 

У випадках, визначених законодавством, заповнюється також «Код фактичного платника». 

Особливу увагу потрібно приділити реквізиту «Призначення платежу». В ньому зазначаються «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису». 

Перелік кодів видів сплати, які використовуються платниками визначено додатком 1 Порядку № 148. У разі коли платником не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у цьому додатку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання/єдиний внесок за кодом виду сплати 101 – сплата суми податків, зборів платежів, єдиного внеску. 

У полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата). 

Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу» можна знайти у Порядку № 148, якими платники можуть скористатися під час оформлення платежів. 

Звертаємо увагу, що відповідно до статті 38.2 ПКУ, сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку. 

ТОП-3 важливі правила безготівкових і готівкових розрахунків 

Під час сплати податків та єдиного внеску платники повинні дотримуватися наступних правил заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції. 

1. Безготівкові розрахунки платників з бюджетами та фондом соціального страхування від власного імені. 

Юридичні особи, фізичні особи – підприємці та громадяни заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код платника» та реквізит «Призначення платежу». 

2. Безготівкові розрахунки платників з бюджетами та фондом соціального страхування за відокремлені підрозділи (філії). 

Юридичні особи (головні підприємства) у випадках, передбачених ПКУ, заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у тому числі: 

- реквізит «Код платника» (податковий номер головного підприємства); 

- реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер філії); 

- реквізит «Призначення платежу». 

3. Готівкові розрахунки. 

Під час сплати податків та єдиного внеску за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал) та через каси надавачів платіжних послуг у реквізиті «Код фактичного платника» заповнюють податковий номер того платника, податкові зобов’язання якого сплачуються та заповнюють реквізит «Призначення платежу». 

При цьому реквізит «Код платника» містить код надавача платіжних послуг, з використанням технічного пристрою якого або через каси якого проводиться готівковий розрахунок. 

Також звертаємо увагу, що здійснюючи готівкові розрахунки через каси надавачів платіжних послуг, громадянам необхідно обов’язково перевіряти правильність заповнення касиром чи оператором банку реквізитів платіжної інструкцій. 

Підсумовуючи викладене, сподіваємось, що доведена до платників Дніпропетровської області інформація, в подальшому буде сприяти підвищенню рівня податкової культури сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску. 

Довідково. 

1. ПКУ – Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями). 

2. Інструкція № 163 – Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затверджена Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг» (із змінами). 

3. Порядок № 148 – Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати(стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 «Про затвердження порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення (із змінами).