Надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис): сплата військового збору

опубліковано 03 серпня 2026 о 13:43 Розділ: Місцеві новини

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує. 

Відповідно до п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ. 

Порядок оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) визначено п. 170.1 ст. 170 ПКУ, згідно з п.п. 170.1.4 якого доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1 – 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 ПКУ, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.  

Разом з тим, якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець. 

При цьому такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації (п.п. «а» п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ). 

Отже, сплата військового збору фізичною особою – орендодавцем з доходу, отриманого від фізичної особи – орендаря за надання нерухомості в оренду, здійснюється у порядку, визначеному п.п. «а» п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ як для податку на доходи фізичних осіб, а саме в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, тобто протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу.