Касовий апгрейд: актуальні питання застосування РРО/ПРРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, опубліковано 05 грудня 2025 о 09:00 Розділ: Повідомлення

Використання РРО/ПРРО – обов’язок кожного відповідального суб’єкта господарювання

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО) та порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (Закон № 265).

Закон № 265 визначає застосування РРО/ПРРО обов’язковими  під час здійснення суб’єктами  господарювання (СГ) розрахункових операцій і зобов’язує їх:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

 

Реєстрація і взяття на облік контролюючим органом РРО та підстави для відмови

Реєстрація РРО здійснюється у контролюючому органі за основним місцем обліку СГ як платника податків. Для його реєстрації СГ або його представник подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію РРО (форма № 1-РРО) за ідентифікатором форми J/F1311406 в розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету.

Термін служби РРО встановлює виробник. У випадку якщо ним не встановлено строку служби (це здебільшого стосується старих моделей касових апаратів), слід керуватися нормою, яка встановлює термін експлуатації РРО 7 років з моменту введення в дію, але не більше 9 років від дати випуску апарата.

Контролюючий орган відмовляє в реєстрації РРО, якщо, зокрема:
- РРО вже зареєстрований;

- модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій (Реєстр РРО);

‑ РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві за формою № 1-РРО;

‑ центр сервісного обслуговування не включено до Реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій;

- суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано реєстраційну заяву за формою № 1-РРО;

- у контролюючому органі наявні відомості про РРО як про викрадений.

За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО, контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО, надає або надсилає суб’єкту господарювання повідомлення про відмову із зазначенням підстав для такої відмови.

 

Скасування реєстрації РРО, що знаходяться на територіях, які тимчасово окуповані, або на яких ведуться бойові дії

Для скасування реєстрації РРО, що знаходяться на територіях, які тимчасово окуповані, або на яких ведуться бойові дії, необхідно подати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків заяву про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20-ОПП) та/або заяву про скасування реєстрації РРО (форма № 4-РРО) (розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами, та положення гл. 4 розд. ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (Порядок № 547)).

Зазначені документи можуть бути подані в паперовій формі або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Процедура розпломбування РРО в центрі сервісного обслуговування за можливості проводиться і для РРО, щодо яких контролюючим органом прийнято рішення про примусове скасування реєстрації (п. 3 гл. 4 розд. ІІ Порядку № 547).

Відомості щодо зареєстрованих/скасованих РРО, об’єктів оподаткування та контролюючі органи, у яких суб’єкт господарювання перебуває на обліку за неосновним місцем обліку, відображаються у приватній частині Електронного кабінету.

Загалом скасування реєстрації РРО відбувається у таких випадках:

- суб’єкт господарювання подав заяву про скасування реєстрації РРО за формою № 4-РРО;

‑ вичерпано строк служби РРО, вказаний у Реєстрі РРО або у паспорті (формулярі) РРО, який не включений до Реєстру РРО та був зареєстрований у контролюючому органі до створення Реєстру РРО;

- закінчилися визначені законодавством строки експлуатації РРО;

- РРО застосовується не за сферою застосування, визначеною Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій;

- виявлено невідповідність модифікації, конструкції та/або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, включених до Реєстру РРО;

- установчі документи суб’єкта господарювання згідно із судовим рішенням визнано недійсними;

- наявне судове рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання – банкрута;

- наявне судове рішення щодо припинення суб’єкта господарювання, що не пов’язане з банкрутством;

- суб’єкт господарювання – фізична особа – підприємець померла, а також у разі оголошення такої особи померлою, визнання недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;

- в контролюючих органах наявні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації припинення суб’єкта господарювання;

- викрадено РРО;

- змінено власника РРО;

- щодо господарської одиниці, де використовується РРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання (заява за формою № 20-ОПП);

- суб’єкт господарювання у зв’язку із застосовуванням програмного РРО вирішив відмовитись від застосування РРО, строк служби якого не закінчився.

Скасування реєстрації РРО передбачає одночасне скасування книги обліку розрахункових операцій, що зареєстрована на такий РРО (гл. 3 розд. ІІ Порядку № 547).

РРО та ПРРО – це не просто вимога закону, а крок до відповідального ведення бізнесу та захисту прав споживачів.

РРО та ПРРО – це легко, прозоро та безпечно.

Державна податкова служба України розробила нові версії програмного забезпечення ПРРО для iOS та Web, а також оновила версії для Windows та Android. Всі охочі можуть безкоштовно завантажити відповідне програмне забезпечення на вебпорталі ДПС: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/.

Зручні сервіси у мобільному – це нагальна потреба під час дії воєнного стану в країні. Сучасні та зручні застосунки від ДПС допоможуть дотримуватися вимог податкового законодавства, не обтяжуючи бізнес додатковими витратами, і захистять покупців.

 

Довідково.

Реєстратор розрахункових операцій  (РРО) - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До РРО належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.  

Програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) – програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для виконання платіжних операцій.