Правобережне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в рамках проведення заходу «Всеукраїнський тиждень права» роз’яснює права платників, коли у них відсутні кошти для своєчасного та повного внесення платежів до бюджету, і його грошові зобов’язання можуть бути погашені лише через деякий час.
У такому разі платник податків має право на розстрочку або відстрочку зі сплати податкових зобов'язань. Надання розстрочення (відстрочення) насамперед спрямовано на створення сприятливих умов для платника. Так, перенесення строків сплати грошових зобов’язань надає змогу уникнути застосування фінансової відповідальності у вигляді штрафних санкцій. На законодавчому рівні чітко визначені конкретні ситуації у фінансово-господарській діяльності, настання яких надає право платнику звернутися до контролюючого органу за розстроченням (відстроченням) грошових зобов’язань або податкового боргу.
За словами начальника відділу по роботі з боргом Правобережного управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Холявченко Валерія, підпунктом 17.1.5 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платникам податків надано право на одержання розстрочення (відстрочення) сплати податків у порядку і на умовах, встановлених цим Кодексом, а підпунктом 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 Кодексу контролюючому органу надано право на прийняття рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань або податкового боргу в порядку, передбаченому законодавством. Отже, потенційно кожний платник може ініціювати надання розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу). Однак слід зазначити, що наявність у платника права на звернення за розстроченням (відстроченням) грошових зобов’язань (податкового боргу) не надає йому автоматичного права таке розстрочення отримати. Рішення про розстрочення (відстрочення) приймається за результатами комплексного аналізу наявності загрози утворення або накопичення податкового боргу, платоспроможності платника та рівня забезпеченості податкового кредиту.
Основні засади розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) визначені статтею 100 Кодексу. Відповідно до якої розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.
Холявченко Валерій наголосив, що платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов’язання.
Крім того, начальник відділу по роботі з боргом Холявченко Валерій роз’яснив, що до заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:
- переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;
- аналізу фінансового стану;
- графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;
- розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.
За результатами розгляду керівник (заступник керівника або уповноважена особа) контролюючого органу протягом 30 календарних днів з дати подання заяви приймає рішення про розстрочення або відмовляє йому в цьому при відсутності на те підстав чи недотриманні обов'язкових вимог в письмовій формі з викладенням причин відмови.
Не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття або отримання рішення орган ДПС, вповноважений на виконання функцій надання розстрочок (відстрочок) згідно з межами компетенції, укладає з цим платником договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу).
Умови дії розстрочення (відстрочення) - це недопущення утворення платником податків нового податкового боргу, а саме:
- обов’язкова сплата поточних платежів;
- своєчасна сплата чергової частки розстроченої (відстроченої) суми;
- своєчасна сплата нарахованих на таку суму процентів.
Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу в межах процедури відновлення платоспроможності боржника здійснюються відповідно до законодавства з питань банкрутства.
Підставою для розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків. Перелік обставин і доказів існування загрози виникнення або накопичення податкового боргу затверджено Постановою Кабінету Міністрів від 27 грудня 2010 р. № 1235 із змінами.
Отже, щоб отримати розстрочення (відстрочення), самого тільки бажання платника недостатньо. Він має надати достатні докази існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу.
Розстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу (в тому числі окремо – суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.
Наостанок Холявченко Валерій додав, що платник податків має право достроково погасити розстрочену (відстрочену) суму грошового зобов'язання (податкового боргу) або її частину разом із сумою нарахованих на цю суму процентів.