1. Оподаткування податком на прибуток.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (пункт 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV).
Отже, щодо ризиків ведення бухгалтерського обліку при відображенні господарських операцій з купівлі – продажу путівок доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.
Одночасно, згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Пунктом 44.2 ст.44 ПКУ передбачено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Порядок розрахунку об’єкта оподаткування з податку на прибуток викладено в ст.134 ПКУ, згідно якої оподатковується прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього ПКУ.
Розділом III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці при здійсненні операцій з купівлі–продажу путівок в дитячий оздоровчий комплекс іншого підприємства.
Отже, облік таких операцій ведеться за правилами бухгалтерського обліку та таким чином впливає на формування фінансового результату до оподаткування та об’єкта оподаткування податком на прибуток.
Щодо ліцензування діяльності з купівлі–продажу путівок слід зазначити, що визначення виключного переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлення уніфікованого порядку їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності врегульовані Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 року №222-VIII (далі – Закон №222).
Згідно ст.6 Закону №222 ліцензії на право здійснення видів господарської діяльності, зазначених у статті 7 цього Закону, видає орган ліцензування. Ліцензуванню підлягає туроператорська діяльність (підпункт 19 пункту 1 статті 7 Закону №222).
Відповідно до ст.5 Закону України «Про туризм» від 15.09.1995 №324/95-ВР (далі – Закон № 324) суб'єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність, є туристичні оператори, туристичні агенти, інші суб'єкти підприємницької діяльності, що надають послуги з тимчасового розміщення (проживання), харчування, екскурсійних, розважальних та інших туристичних послуг та інші.
Туристичні оператори (далі - туроператори) – юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність.
Туристичні агенти (далі - турагенти) – юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.
Статтею 17 Закону № 324 визначено обов’язковість ліцензування туроператорської діяльності.
Отже, ліцензуванню підлягає діяльність туроператорів, для здійснення посередницької діяльності в якості турагентів ліцензія не видається.
Відповідно до ст. 295 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV (далі – Господарський кодекс) комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.
Комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво (п.2 ст. 295 Господарського кодексу).
Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені (п. 3 ст. 295 Господарського кодексу).
Як вбачається із змісту звернення, підприємство має намір здійснювати операції з придбання та реалізації путівок в дитячий оздоровчий комплекс за прямими угодами купівлі–продажу, за якими передбачено перехід права власності, суттеві умови яких в листі не визначені, що не дає змоги однозначного тлумачення та визначення діяльності підприємства як посередницької (турагентської), яка не потребує отримання ліцензії.
Таким чином, з метою усунення ризиків безліцензійної діяльності радимо звернутися до органу ліцензування туроператорської діяльності (Мінекономрозвитку) для здійснення остаточних висновків із порушеного питання.
2. Оподаткування податком на додану вартість.
Відповідно до п.п. «а» та «б» п.185.1 ст.185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.
Відповідно до п.188.1 ст.188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. При цьому до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Водночас згідно із п.п.197.1.6 п.197.1 ст.197 ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання реабілітаційних послуг інвалідам, дітям-інвалідам, а також постачання путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років, інвалідів, дітей-інвалідів.
Згідно із п.198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.п. б) п.198.5 ст.198 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст.197, підр. 2 розд.XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п.197.1.28 п.197.1 ст.197 ПКУ та операцій, передбачених п.197.11 ст. 197 ПКУ).
Згідно інформації наведеної у запиті ТОВ «…», підприємство планує придбати у Публічного акціонерного товариства (далі – ПАТ), яке має у власності заміський дитячий оздоровчий комплекс (далі – ДОК), оздоровчі путівки за договорами купівлі-продажу з переходом права власності на ці путівки. В подальшому підприємством буде здійснюватись реалізація зазначених путівок як юридичним особам, так і громадянам.
Враховуючи вищенаведене, у разі продажу ПАТ путівок на оздоровлення з відповідною ознакою щодо продажу путівок фізичнім особам до 18 років, інвалідам та дітям-інвалідам (як безпосередньо фізичним особам так і через юридичних осіб), буде застосовуватись режим звільнення від оподаткування ПДВ.
Тобто, визначальним критерієм для звільнення від оподаткування ПДВ є реалізація путівок, призначених для фізичних осіб до 18 років, інвалідів та дітей-інвалідів.
Враховуючи вищенаведене, в подальшому при реалізації ТОВ «…» оздоровчих з наявною відповідною ознакою щодо продажу фізичнім особам до 18 років, буде застосовуватись режим звільнення від оподаткування ПДВ.
При цьому, по вказаних операціях підприємству необхідно врахувати положення п.198.5 ст.198 ПКУ.