Згідно із п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (далі — ПКУ) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Пунктом 201.10 ст.201 ПКУ визначено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
До обов’язкових реквізитів податкової накладної відносяться, зокрема, опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг, ціна постачання без урахування податку (пп. «е», «є» п. 201.1 ПКУ).
Відповідно до п.201.2 ст.201 ПКУ форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 №276 «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.02.2017 за № 269/30137 з 01.03.2017 внесено зміни до форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 року за № 137/28267 (далі – Порядок №1307).
Згідно із п.16 Порядку №1307 у разі постачання послуги заповнюється графа 3.3 податкової накладної, в якій зазначається код послуги згідно з ДКПП. Платники податку мають право зазначати код послуги з ДКПП не повністю, але не менше ніж чотири перші цифри відповідного коду.
До граф 4 та 5 вносяться дані щодо одиниці виміру товарів/послуг. Графи 4 та 5 податкової накладної заповнюються відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО), чинного на дату складання податкової накладної.
У графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО. У разі якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, у графі 4 зазначається умовне позначення одиниці вимірювання таких товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах.
У графі 5 - код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО. У разі якщо в графі 4 зазначено умовне позначення одиниці виміру, яка відсутня в КСПОВО, графа 5 не заповнюється.
До графи 6 вносяться дані щодо кількості (об’єму, обсягу) постачання товарів/послуг. У разі складання податкової накладної на повне постачання послуги або на суму коштів, що надійшла на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) у повному обсязі, у графі 6 податкової накладної зазначається «1». У разі складання податкової накладної на часткове постачання послуги або на суму попередньої оплати частини вартості послуги у графі 6 зазначається відповідна частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу. Наприклад, у разі постачання частини послуги, яка відповідає половині обсягу, вказаного у договорі, або у разі отримання суми попередньої оплати у розмірі половини договірної вартості послуги у графі 6 вказується число «0,5».
До графи 7 податкової накладної відноситься ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість. Дана графа заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством.
Згідно із п. 44.1 ст.44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій відповідно до ст.9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон №996) є первині документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Національними стандартами України (ДСТУ) із ціноутворення в будівництві, зокрема, ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва, затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 №293 «Про прийняття національного стандарту ДСТУ Б Д.1.1-1:2013» передбачено примірні форми первинних документів з обліку в будівництві, які мають використовуватися з 01.01.2014 під час проведення взаєморозрахунків за обсяги виконаних будівельних робіт: форма №КБ-2 – форма акта приймання виконаних будівельних робіт та форма №КБ-3 – довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати.
При цьому, формою №КБ-2 передбачено, що поточною ціною одиниці виміру є «грн.», одиницею виміру виконання робіт (витрат) є «грн.», формою №КБ-3 передбачено, що вартість виконаних робіт та витрат зазначається в «тис.грн».
Враховуючи вищенаведене, якщо в первинному документі, зокрема, в формах №КБ-2 та №КБ-3, одиниця виміру товарів/послуг зазначена як «грн.»/«тис.грн.», то в графі 4 «Одиниця виміру товару/послуги» податкової накладної необхідно зазначати «грн.», в графі 6 «Кількість (об’єм, обсяг)» - проставляється значення «1» або відповідна частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу, в графі 7 – вказувати вартість виконаних робіт в гривнях з копійками.
Також повідомляємо, що податкова накладна, заповнена без порушень та зареєстрована в ЄРПН, є підставою для формування податкового кредиту контрагента.