Головне управління ДФС у Дніпропетровській області розглянуло звернення від 20.01.2017 б/н (вх. № 418/10) _____- щодо оподаткування доходів нерезидента та у відповідності до положень статті 52 «Податкова консультація» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями, далі – ПКУ) у межах компетенції і повноважень повідомляє наступне.
Особливості оподаткування нерезидентів викладені в пункті 141.4 статті 141 ПКУ.
Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є, зокрема, проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента (підпункт а підпункту 141.4.1 пункт 141.4 стаття 141 ПКУ).
Відповідно до пункту 1 статті 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Грузії про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і на майно (дата підписання: 14.02.1997, дата ратифікації: 17.03.1999, дата набуття чинності: 01.04.1999, далі — Конвенція) проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, будуть оподатковуватись у цій другій Державі, якщо такий резидент має фактичне право на ці проценти.
Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 процентів від загальної суми відсоткових доходів. Компетентні органи Договірних Держав за взаємною згодою встановлюють спосіб застосування такого обмеження (згідно пункту 2 статті 11 Конвенції).
Слід зазначити, що відповідними положеннями переважної більшості чинних міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, укладених Україною з країнами, резидентами яких є одержувачі доходів (процентів тощо), передбачено право оподатковувати такі доходи кожною з держав, які є сторонами міжнародного договору, – країною, яка є джерелом доходів, і країною, резидентом якої є особа, що одержує такі доходи.
При цьому вказані положення міжнародних договорів не можуть трактуватися як такі, що надають платнику податку право вибору, в якій саме з двох договірних держав буде здійснюватися оподаткування доходу у вигляді процентів. Разом з тим, право країни, в якій виникає дохід, обмежується ставкою, що передбачена міжнародним договором.
Отже, країна, в якій виникають проценти, має право на оподаткування таких процентів (якщо внутрішнім законодавством передбачене оподаткування цього виду доходу), але це право обмежується ставкою 10 відсотків загальної суми процентів.
Це означає, що положення пункту 2 статті 11 Конвенції дозволяють Україні відповідно до її податкового законодавства оподатковувати проценти, що виникають в Україні і виплачуються резиденту Грузії, але не за ставкою 15 відсотків, а за ставкою, встановленою Конвенцією, – 10 відсотків.
При цьому відповідно до положень пункту 1 статті 11 Конвенції країна резиденції особи, що одержує дивіденди, також має право на оподаткування таких дивідендів за ставками свого внутрішнього законодавства, з урахуванням податку, сплаченого в країні, що є джерелом доходу, згідно положень статті 24 Конвенції щодо усунення подвійного оподаткування.
Відповідно до пункту 2 статті 24 Конвенції з урахуванням положень законодавства Грузії, що стосується звільнення податку, сплаченого на території за межами Грузії (які не будуть суперечити головним принципам цього пункту), на податок, сплачуваний за законодавством України, та відповідно до цієї Конвенції прямо або шляхом вирахування з прибутку, доходів або майна, що підлягає оподаткуванню, із джерел в Україні, буде робитись знижка у вигляді кредиту проти будь-якого грузинського податку, обчислюваного стосовно того ж прибутку, доходу або майна, стосовно яких обчислюється український податок.
Крім того, порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України викладено в статті 103 ПКУ.
Відповідно до пункту 103.2 статті 103 ПКУ особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів, і не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу (пункт 103.3 статті 103 ПКУ).
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, дохід нерезидента Грузії з джерелом його походження з України у вигляді процентів оподатковується в Україні за ставкою 10 відсотків відповідно до пункту 2 статті 11 Конвенції за умови, якщо такий нерезидент є бенефіціарним отримувачем (власником) доходу.
Щодо наявності нормативно-правових актів, якими регламентовано способи застосування обмежень пункту 2 статті 11 Конвенції, слід зазначити наступне.
Статтею 3 ПКУ визначено, що однією із складових податкового законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. При цьому, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Особливості оподаткування нерезидентів, порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначені пунктом 141.4 статті 141, статтею 103 ПКУ.
Отже, порядок застосування певної ставки оподаткування доходів нерезидента з джерелом його походження з України визначається в межах норм ПКУ та укладеного міжнародного договору.
Додатково:
Податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган (підпункт 14.1.172 пункт 14.1 стаття 14 ПКУ).
Згідно з положеннями статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.
Для отримання необхідної інформації і вичерпних усних відповідей з питань податкового законодавства Ви маєте можливість звертатись до контролюючого органу, в якому Ви, як платник податків, перебуваєте на обліку та Інформаційно – довідкового Департаменту Державної фіскальної служби України за багатоканальним телефонним номером 0-800-501-007 (безкоштовно із стаціонарних телефонів). Режим роботи Інформаційно - довідкового Департаменту Державної фіскальної служби України з 8 год.00хв. до 20 год.00хв. щоденно, крім суботи та неділі. Відповіді також надаються Контакт-Центром Державної фіскальної служби України факсом та електронною поштою через мережу Інтернет (idd@minrd.gov.ua).