Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Пунктом 44.2 статті 44 ПКУ передбачено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Порядок розрахунку об’єкта оподаткування з податку на прибуток викладено в статті 134 ПКУ, згідно якої оподатковується прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку №14 «Оренда», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 №181 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2000 за №487/4708 (далі – П(С)БО №14).
Згідно пункту 4 П(С)БО №14 суборенда – угода про передачу орендарем орендованого ним об'єкта в оренду третій особі.
Відповідно до пункту 9 П(С)БО №14, належна за користування об'єктом операційної оренди плата визнається витратами згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248) на прямолінійній основі протягом строку оренди або з урахуванням способу одержання економічних вигод, пов'язаних із використанням об'єкта операційної оренди.
Отже, витрати по суборенді офісного приміщення включаються до складу витрат підприємства, впливають на фінансовий результат до оподаткування та, відповідно, на об’єкт оподаткування податком на прибуток.
Щодо права підприємства подати уточнюючу декларацію з податку на прибуток за 2015 рік.
В листі підприємства зазначено, що витрати по суборенді не зменшили фінансовий результат до оподаткування в декларації з податку на прибуток за 2015 рік.
Проте по зазначеним операціям з суборенди офісних приміщень у податкових періодах 2015 року ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська проведені документальні позапланові виїзні перевірки, якими не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з контрагентами, в тому числі які надавали майно в суборенду. За наслідками перевірок винесені податкові повідомлення-рішення по податку на додану вартість, по яких на теперішній час відбуваються процедури оскарження в адміністративному та судовому порядку.
Слід зазначити, що за результатами розгляду скарги за податковим повідомленням-рішенням від 07.07.2015 №0002262203 на суму 625,0 тис.грн. ДФС України 21.12.2016 залишено без змін податкове повідомлення–рішення та рішення про результати розгляду первинної скарги, а скаргу підприємства – без задоволення.
За результатами судового оскарження податкового повідомлення-рішення від 18.12.2015 №0005552204 позов задоволено на користь підприємства (Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2016), але ГУ ДФС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу на зазначену Постанову ДОАС, у зв’язку з чим Постанова законної сили не набрала.
Таким чином, за певні періоди 2015 року актами позапланових перевірок не підтверджено фактичне здійснення господарської операції з суборенди приміщень та по таким перевіркам триває оскарження донарахованих сум ПДВ (ДФС України адміністративну скаргу залишено без задоволення, постанова суду не набрала законної сили).
Крім того, відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб‘єктів господарювання на ІІІ квартал 2016 року на __________________ проведена документальна планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.03.2016.
По результатам перевірки складено акт від 07.09.2016 № 493/04-36-14-8/35832123, згідно якого не встановлено відхилень між даними бухгалтерського обліку та показниками декларації з податку на прибуток за 2015 рік, а наявні витрати підприємства підтверджено відповідною кореспонденцією рахунків бухгалтерського обліку. В акті перевірки відсутня інформація щодо неврахованих витрат підприємства за операціями суборенди за 2015 рік.
Підписання зазначеного акту перевірки платником підтверджує узгодження ним сум витрат, зафіксованих актом перевірки та висновків по акту.
Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій (пункт 50.2 статті 50 ПКУ).
Згідно пункту 50.3 статті 50 ПКУ у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.
Отже, податковим законодавством не встановлено обмежень щодо подання уточнюючої декларації з податку на прибуток за 2015 рік після проведення перевірки за перевірений період.
З урахуванням вищезазначеного, та того, що матеріали планової перевірки за 2013 рік – 1 квартал 2016 року не оскаржувались, заперечення не подавались (зокрема, в частині неврахованих витрат на вартість суборенди), наслідком подання уточнюючої декларації з податку на прибуток може бути проведення позапланової перевірки за період, за який подано уточнюючу декларацію.
Додатково:
Податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган (підпункт 14.1.172 пункт 14.1 стаття 14 ПКУ).
Згідно з положеннями статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.
Для отримання необхідної інформації і вичерпних усних відповідей з питань податкового законодавства Ви маєте можливість звертатись до контролюючого органу, в якому Ви, як платник податків, перебуваєте на обліку та Інформаційно – довідкового Департаменту Державної фіскальної служби України за багатоканальним телефонним номером 0-800-501-007 (безкоштовно із стаціонарних телефонів). Режим роботи Інформаційно - довідкового Департаменту Державної фіскальної служби України з 8 год.00хв. до 20 год.00хв. щоденно, крім суботи та неділі. Відповіді також надаються Контакт-Центром Державної фіскальної служби України факсом та електронною поштою через мережу Інтернет (idd@minrd.gov.ua).