Порядок та умови надання податкових консультацій визначено Главою 3 Податкового кодексу України від 02.10.2012 №2755-VI (із змінами та доповненнями), далі – ПКУ.
Пунктом 52.1 статті 52 ПКУ, передбачено, що за зверненням платників податків контролюючі органи безоплатно надають їм консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства.
Положеннями п.п.14.1.172 п.14.1 ст.14 ПКУ визначено, що податкова консультація – допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно – правого акта з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Звертаємо увагу на те, що відповідно до п.52.2 ст.52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Згідно пункту 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів / послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком : товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь – які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь – яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів / послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та /або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів / послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та / або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/ послуг, поставлених таким платником податку.
Відповідно пункту 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь – яка з подій, що сталась раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів /послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів /послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 192.1 статті 192 ПКУ визначено, що після постачання товарів/послуг здійснюється будь – яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів / послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/ послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то :
а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.
Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної (п. п. 192.1.2 п. 192.1 ст. 192 ПКУ).
Реєстрація податкових накладних та / або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних та /або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів / послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період (п.201.10 ст. 201 ПКУ).
Таким чином, виходячи із змісту питань, зазначених у запиті, та умов договору поставки від 27.05.2015 №…, продавець повинен здійснити перерахунок вартості реалізованого товару (з урахуванням курсу валют на дату розрахунків) у момент надходження коштів від покупця (погашення суми заборгованості за отриманий товар). При зміні бази оподаткування, яка відбувається на дату проведення розрахунків за отриманий товар через зміну курсу валют на дату розрахунків, відбувається зміна (збільшення або зменшення) суми податкових зобов’язань з урахуванням положень пункту 187.1 статті 187 ПКУ на дату зарахування коштів від покупця в рахунок часткової та повної оплати за реалізований товар, а саме: 10.06.2016 та 03.10.2016. На збільшення суми компенсації продавець складає розрахунки коригування 10.06.2016 та 03.10.2016 до податкових накладних, оформлених при відвантаженні товарів /послуг, та реєструє в Єдиному реєстрі податкових накладних упродовж 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов’язань.
Крім того зазначаємо, що статтею 120¹ ПКУ передбачено відповідальність за порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям – платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також допущених помилок, при зазначені обов’язкових реквізитів податкової накладної.