Надання благодійної допомоги в Україні регулюється Законом України від 05.07.2012 №5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі – Закон №5073).
Відповідно до статті 1 Закону №5073 визначені наступні поняття:
бенефіціар - набувач благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених цим Законом,
благодійна діяльність - добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара,
благодійник - дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності.
Згідно статті 3 Закону №5073 цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, визначених цим Законом, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах.
Підпунктом 14.1.121 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями), далі – ПКУ, зазначено, що неприбуткові підприємства, установи та організації - неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п.133.4 ст.133 ПКУ.
Обов’язковою умовою для неприбуткової організації є використання своїх доходів (прибутків), виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПКУ).
Згідно положень п.133.4.6 п.133.4 ст.133 ПКУ, до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам цього пункту і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені :
- бюджетні установи.
Підпунктом 14.1.17 п.14.1 ст.14 ПКУ визначено, що бюджетна установа - це установа у значенні, наведеному у Бюджетному кодексі України (далі - БКУ).
Відповідно до п. 12 ст. 2 БКУ під бюджетними установами розуміють органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.
Органами державної влади є передбачена Конституцією України система установ, що здійснюють публічну політичну владу на засадах поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову. Органами виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим та інші державні органи, що виконують окремі функції з реалізації державної політики.
Порядок утворення, реорганізація та ліквідація міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та організацій, утворених ними, регулюється Господарським кодексом України (далі - ГКУ) та Законом України від 17.03.2011 №3166-VI «Про центральні органи виконавчої влади».
Бюджетні установи здійснюють свою діяльність на основі кошторису - основного планового фінансового документа, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.
Отримані в установленому порядку бюджетними установами кошти як плата за надання послуг, виконання робіт, гранти, дарунки та благодійні внески, а також кошти від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності (власні надходження бюджетних установ) належать до доходів бюджету і використовуються бюджетними установами на цілі, визначені ст.13 БКУ.
Таким чином, враховуючи положення БКУ, бюджетні установи взагалі не наділені правом розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої установи, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб, а їх доходи (прибутки) є доходами бюджету.
Відповідно до ст.141 ГКУ державні установи для здійснення господарської діяльності наділяються майном держави. Поряд з цим, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також державні та комунальні підприємства, установи, організації, що повністю або частково фінансуються з бюджету, не можуть бути засновниками (засновником) та/або членами благодійної організації (ч.3 ст.131 ГКУ). При цьому, враховуючи положення БКУ, всі активи бюджетної установи у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення зараховуються до доходу бюджету.
Разом з тим, згідно ІС «Податковий блок» Підприємство1 має ознаку «Філія», в зв’язку з чим повідомляємо, що з 01.01.2015 чинна редакція ПКУ набула значних змін.
Підпунктом 133.1.1 п.133.1 ст.133 ПКУ встановлено, що платниками податку - резидентами є суб’єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пп.133.4 та 133.5 ст.133 ПКУ.
Відповідно до п.133.4 ст.133 ПКУ не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.
Отже, оскільки з 01.01.2015 платниками податку на прибуток є виключно юридичні особи, та враховуючи, що статус неприбуткової організації, яка відповідає вимогам п.133.4 ст.133 ПКУ, надається тільки підприємствам, установам та організаціям зі статусом юридичної особи, то відокремлені підрозділи таких неприбуткових організацій без статусу юридичної особи не підлягають окремому включенню до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Щодо питання оподаткування податком на додану вартість надання благодійної допомоги повідомляємо наступне.
Згідно з пп. «а» та «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.
Відповідно до пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
При цьому постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Оскільки операції з надання благодійної допомоги підпадають під визначення операцій з постачання товарів/послуг, то вони є об'єктом оподаткування ПДВ.
Відповідно до пп.197.1.15 п.197.1 ст.197 ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.
Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених цим підпунктом, такі операції оподатковуються на загальних підставах.
При наданні благодійної допомоги у вигляді коштів у підприємства – благодійника не виникає податкових зобов’язань, оскільки, відповідно до п.196.1.4 ПКУ кошти не є об’єктом оподаткування.
При наданні благодійної допомоги у вигляді товарів/послуг, які надаються не благодійним організаціям, а іншим підприємствам, згідно з п.п.14.1.185 п.14.1 ст.14 ПКУ дана операція визнається поставкою і тягне за собою збільшення податкових зобов’язань платником податків - благодійником у періоді здійснення такої операції.
Відповідно до п.188.1 ст.188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).
Враховуючи викладене, операція з безоплатної передачі товарів для платника податку, який здійснює таку передачу, є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку, крім випадків, коли така операція не звільнена від оподаткування ПДВ відповідно до норм ПКУ.
При цьому особливості складання податкової накладної при здійсненні операції з безоплатного постачання товарів/послуг визначено у пункті 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» (далі – Порядок №1307).
Так, у разі якщо база оподаткування ПДВ визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, балансової (залишкової) вартості необоротних активів або звичайних цін і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання / балансова (залишкова) вартість / звичайна ціна перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання / балансової (залишкової) вартості / звичайної ціни над фактичною ціною. Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.
Стосовно оподаткування податком на додану вартість операцій з отримання благодійної допомоги бенефіціаром – набувачем благодійної допомоги, повідомляємо наступне.
Для цілей оподаткування ПДВ мають право або зобов’язані бути зареєстровані як платники податків, особи, визначені в п.п.14.1.139 п.14.1 ст.14 та п.180.1 ст.180 ПКУ, а саме, юридичні та фізичні особи.
При цьому Підприємство1 має ознаку «філія».
Відповідно ст.95 Цивільного кодексу України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій (в тому числі провадить господарську діяльність). Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Пунктом 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 р. за №137/28267, передбачено, якщо не зареєстровані платниками податку на додану вартість філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право складання податкових накладних. Для цього платник податку повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий цифровий номер, про що має письмово повідомити контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника податку на додану вартість.
Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних Підприємство1 реєстрацію податкових накладних не здійснює.
Враховуючи те, що при наданні благодійної допомоги у вигляді товарів/послуг податкова накладна благодійником отримувачу не надається, право на податковий кредит відсутнє як у філії (Підприємство1) так і у юридичної особи, до складу якого входить філія.
У зв’язку з вищенаведеним, податкових наслідків з ПДВ при отриманні благодійної допомоги у вигляді коштів, товарів/послуг у зазначених платників не виникає.