Головне управління ДФС у Дніпропетровській області розглянуло лист щодо надання роз’яснення по сплаті земельного податку юридичною особою - платником єдиного податку третьої групи при наданні в оренду нерухомого майна (будівель, приміщень), що знаходяться на неоформленій земельній ділянці, та у межах компетенції і повноважень повідомляє наступне.
Податковим кодексом України від 02.12.10 № 2755-VІ (далі – ПКУ), передбачено, що за зверненням платників податків контролюючі органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства (пункт 52.1 статті 52 ПКУ).
Податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган (підпункт 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
Згідно з положеннями статті 52 Податкового кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Основним документом, що регулює земельні відносини в Україні є Земельний кодекс України від 25.10.01 № 2768-ІІІ (далі - Земельний кодекс). Законом, який регулює оподаткування землі є Податковий кодекс України.
Відповідно до ст.ст. 269, 270 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктом оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п. 287.6 ст. 287 ПКУ).
Разом з цим підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
Відповідно до ст.125 Земельного кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 4 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державній реєстрації підлягають право власності, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.
З огляду на викладене, юридичним особам, які не оформили відповідно до законодавства право власності або користування землею, в тому числі якщо вони є власниками будівель (споруд) або їх частин, необхідно звернутися до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування для оформлення та реєстрації права власності або користування на такі земельні ділянки.
Також, положеннями Податкового кодексу зазначено, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).
Згідно зі ст. 3 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями господарська діяльність – це діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Таким чином, якщо надання в оренду нерухомого майна є основним або одним із видів діяльності юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи, яка є власником будівель, споруд (їх частин), розташованих на такій земельній ділянці, то такий платник звільняється від сплати земельного податку за земельну ділянку під таким майном за умови, що надання в оренду нерухомого майна здійснюється на підставі укладеного відповідно до законодавства цивільно-правового договору.
Враховуючи вищезазначене, платник єдиного податку звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності по земельному податку.
Слід також зазначити, що використання земельних ділянок без належного оформлення прав, включаючи право оренди, є порушенням норм земельного законодавства. Відповідальність за порушення земельного законодавства передбачена статтями 144, 211 Земельного кодексу України. Повноваження із здійснення контролю за дотриманням земельного законодавства делеговано виконавчим органам сільських, селищних, міських рад (пп. 1 п. "б" част. першої ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Додаткова інформація:
Для отримання необхідної інформації і вичерпних відповідей з питань податкового законодавства радимо Вам у подальшому звертатись до органу державної фіскальної служби, в якому Ви, як платник податків перебуваєте на обліку та Інформаційно – довідкового департаменту Державної фіскальної служби України за багатоканальним телефонним номером 0-800-501-007 (безкоштовно із стаціонарних телефонів). Режим роботи Інформаційно - довідкового департаменту Державної фіскальної служби України з 8 год.00хв. до 20 год.00хв. щоденно, крім суботи та неділі. Відповіді також висвітлені на загальнодоступному Інформаційно-довідковому ресурсі ІДД ДФС України.