1. Щодо необхідності нарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість у випадку крадіжки основних засобів, по яких не було сформовано податковий кредит.
Згідно з п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.
Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.
Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
З 1 липня 2015 року нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
При цьому п.п. «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ передбачено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Згідно інформації, викладеної в запиті КП «…», по викрадених основних фондах, раніше переданих в статутний фонд по рішенню виконкому, не формувався податковий кредит з ПДВ.
Враховуючи наведене, при викраденні основних засобів, по яких не формувався податковий кредит, підприємством не нараховуються податкові зобов'язання згідно з п.198.5 ст.198 ПКУ.
2. Щодо можливості застосування КП «…» касового методу при визначенні дати виникнення податкових зобов’язань з податку на додану вартість при постачанні послуг теплопостачальним підприємствам.
У відповідності до п.п.14.1.266 п.14.1 ст.14 ПКУ касовий метод – це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Згідно п. 187.10 ст. 187 ПКУ платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), у тому числі надають послуги з його транспортування та постачання, надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом. Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов'язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.
Таким чином, постачання зазначених у п.187.10 ст.187 ПКУ товарів (послуг) іншим категоріям споживачів чи поставка інших товарів (послуг) категоріям споживачів, визначеним у п.187.10 ст.187 ПКУ, здійснюється у загальному порядку, тобто за правилом першої події у відповідності до п.187.1 ст.187 ПКУ:
або на дату зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або на дату відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – на дату оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно інформації, зазначеної у запиті, КП «…» надає послуги з водопостачання та водовідведення теплопостачальним підприємствам, які, в свою чергу, надають послуги з теплопостачання категоріям споживачів, перелічених в п.187.10 ПКУ.
Тобто, підприємства теплопостачання не підпадають під категорію отримувачів, по яких використовується касовий метод нарахування податкових зобов’язань, у зв’язку з цим постачання КП «…» послуг з водопостачання та водовідведення таким платникам здійснюється у загальному порядку, тобто за правилом першої події у відповідності до п.187.1 ст.187 ПКУ.
Крім того, повідомляємо, що на теперішній час на розгляді у Верховній Раді України знаходиться проект змін до Податкового кодексу України в частині передбачено встановлення єдиних умов визначення дати виникнення податкових зобов’язань за касовим методом для підприємств тепло-, енерго- та водопостачання і водовідведення.
3. Щодо включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість згідно податкових накладних протягом 1095 днів з їх складання, у тому числі, якщо вони складені в паперовому вигляді та не зареєстровані в ЄРПН.
При розгляді даного запиту враховано, що КП «…» згідно з основним видом діяльності, надає послуги з водопостачання, у зв’язку з чим застосовує касовий метод в оподаткуванні.
Відповідно до п.187.10 ст.187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.
Відповідно до п.п. 14.1.266 п.14.1 ст.14 ПКУ касовий метод для цілей оподаткування згідно з розд. V ПКУ - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунка (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Згідно з п. 198.6 ст.198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 ПКУ.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше:
ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних;
для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.
Враховуючи зазначене, платник податку, що застосовує касовий метод податкового обліку, при погашенні кредиторської заборгованості за придбані товари/послуги шляхом проведення розрахунків з постачальниками має право протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка такого платника ПДВ віднести до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, що були отримані ним при придбанні товарів/послуг у минулих роках, включаючи випадки, коли з дати складання таких накладних минуло більше 1095 днів.
Зазначена позиція ДФС України викладена на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі за індексами 10.14.
Що стосується формування податкового кредиту по інших операціях, не пов’язаних із застосуванням касового методу, то суми ПДВ по податкових накладних, не включених у відповідних (звітних) періодах, відображаються в податковому кредиті протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
При цьому слід зазначити, що вимоги ст. 50 ПКУ, у тому числі щодо уточнення показників податкової звітності з урахуванням строків позовної давності (1095 днів), стосуються внесення змін до податкової звітності по всіх податках, зборах (обов’язкових платежах), в той час як положення ст.198 ПКУ – це спеціальні положення, які є обов’язковими для формування податкового кредиту, що відображається у податковій звітності з ПДВ.
В свою чергу, форми податкової звітності з податку на додану вартість затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за №159/28289, згідно якого податковою звітністю з ПДВ є як податкова декларація з ПДВ, так і уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
Таким чином, законодавча норма щодо збереження права на включення суми ПДВ до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної (незалежно від способу складання: паперового, електронного) розповсюджується як на податковий кредит, який декларується шляхом подання податкової декларації, так і на податковий кредит, який декларується шляхом подання уточнюючого розрахунку з ПДВ.
Також повідомляємо, що листи ДФС України від 09.02.2016 №2628/6/99-99-19-03-02-15, від 09.06.2016 №12795/6/99-99-15-03-02-15, від 15.08.2016 №17646/6/99-95-42-01-15, на які посилається
КП «…» - це роз’яснення надані конкретним платникам на поставлені питання, та у відповідності до ст.52 ПКУ мають індивідуальний характер дії і можуть використовуватись виключно платниками податків, яким надані такі консультації.
4. Щодо правомірності включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по виконаних роботах (послугах), пов’язаних з обслуговуванням об’єктів соціальної інфраструктури міста, за які отримані кошти, що включені до обсягів постачання та нараховано податкові зобов’язання.
Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
З 1 липня 2015 року нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
При цьому п.п. «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ передбачено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПКУ господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно інформації, викладеної в запиті, КП «…» надає послуги по обслуговуванню об’єктів соціальної інфраструктури міста, які не знаходяться на балансі підприємства (фонтани, годинник та інше), отримуючи грошові кошти за виконані роботи. При цьому, платник відображає доходи та нараховує податкові зобов’язання з ПДВ.
Враховуючи вищезазначене, якщо КП «…» за вищенаведені послуги по обслуговуванню об’єктів соціальної інфраструктури міста отримує грошові кошти, відображає доходи та нараховує податкові зобов’язання з ПДВ, то має право на включення до податкового кредиту сум ПДВ, пов’язаних з наданням таких послуг.