Вимоги до організації та регулювання обігу готівки (включаючи порядок оформлення касових операцій) регулюється «Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320) (далі-Положення).
Відповідно до пунктів 3.1, 3.3 Положення, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.
Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.
Згідно пунктів 3.4, 3.5, 3.6 Положення, видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.
У разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.
Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.
Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу, або за окремою видатковою відомістю.
Видачу готівки касир проводить тільки особі, зазначеній у видатковому касовому ордері або видатковій відомості.
Земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (п.1 ст.3 Земельного кодексу України).
Так, статтею 13 розділу II Закону України від 06 жовтня 1998 року №161-XIV "Про оренду землі" (далі - Закон №161) передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 14 Закону №161 встановлено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.
Статтею 15 Закону №161 визначено, що істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку внесення і перегляду та відповідальності за несплату.
При цьому орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно із договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Кодексу) (ст. 21 Закону №161).
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.162.1 ст.162 якого платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Відповідно до пп.164.2.5 п.164.2 ст.164 Кодексу, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п.170.1 ст.170 Кодексу.
Особливості оподаткування доходів від надання нерухомості в оренду регламентується п.170.1 ст.170 Кодексу, відповідно до пп.170.1.1 якого податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
Згідно пп.170.1.4 п.170.1 ст.170 Кодексу, доходи, зазначені, зокрема, у пп.170.1.1 п.170.1 ст.170 Кодексу, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою 18 відс., визначеною п.167.1 ст.167 Кодексу.
Також об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст.163 Кодексу (пп.1.2 п.16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу), зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого відповідно до пп.164.2.5 п.164.2 ст.164 Кодексу включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування) у порядку, встановленому п.170.1 ст.170 Кодексу.
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп.1.2 п.161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп.1.3 п.1 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Враховуючи зазначене, юридична особа (орендар) при нарахуванні (виплаті) фізичній особі (орендодавцю) доходу у вигляді орендної плати повинна утримати податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та військовий збір за ставкою 1,5 відсотка.