Згідно з підпунктом «а» п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення платником податку операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Абзацом п’ятнадцятим п.201.10 ст.201 ПКУ визначено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН, не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Крім того, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної, можуть бути документи, визначені у п.201.11 ст.201 ПКУ, а саме:
а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку);
в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу XX цього ПКУ;
г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 ПКУ та зареєстрована в ЄРПН.
Отже, якщо рахунок за централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, який виставляється платнику податку за надані послуги, містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, вартість яких визначається за приладами обліку, то такий рахунок для отримувача послуг є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту, без отримання податкової накладної.
Стосовно терміну включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі документів, перерахованих у п.201.11 ст.201 ПКУ, повідомляємо наступне.
Відповідно до п.198.6 ст.190 ПКУ у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Зазначене правило не поширюється на інші документи, які згідно з нормами ПКУ є підставою для формування податкового кредиту (митні декларації, документи, перераховані у п.201.11 ст.201 ПКУ).
Враховуючи зазначене, якщо платником ПДВ у періодах виникнення права на податковий кредит не були включені до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі документів, які без отримання податкової накладної дають право на податковий кредит, то зазначені суми податку можуть бути включені платником до складу податкового кредиту шляхом подання за звітні періоди, в яких виникло таке право, уточнюючих розрахунків (з урахуванням строків давності, передбачених статтею 102 ПКУ) за правилами, встановленими ст.50 ПКУ для самостійного виправлення помилок, допущених у раніше поданій звітності.
Згідно інформації, наведеної у запиті ДП «…», підприємство отримує послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від КП «…», яке з травня 2016 року не реєструє податкові накладні в ЄРПН.
При цьому, КП «…» визначає податкові зобов’язання по операціях з водопостачання ДП «Нікопольський центральний ринок» Дніпропетровської ОСС та відображає їх у податковій звітності з ПДВ. Зазначене підтверджується даними додатків 5 до податкових декларацій з ПДВ за травень – серпень 2016 року.
Враховуючи вищенаведене, якщо КП «…» виставляє рахунок за надані послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, вартість яких визначається за приладами обліку, що містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, відповідно до абз. «а» п.201.11 ст.201 ПКУ, а показники суми нарахованого податку на додану вартість відповідно включено постачальником до податкових зобовязань за відповідні звітні періоди, то такий рахунок для ДП «Нікопольський центральний ринок» є підставою для віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по отриманих послугах водопостачання (водовідведення) без отримання податкової накладної.
Зазначені суми податку можуть бути включені до складу податкового кредиту шляхом подання за звітні періоди, в яких виникло таке право, уточнюючих розрахунків (з урахуванням строків давності, передбачених статтею 102 ПКУ) за правилами, встановленими ст.50 ПКУ для самостійного виправлення помилок, допущених у раніше поданій звітності.
Зазначена позиція ДФС України також викладена в листі від 18.07.2016 №15372/6/99-99-15-03-02-15.