Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності встановлені Главою 1 Розділу XIV ПКУ.
Зокрема, підпунктом 296.1.3 пункту 296.1 статті 296 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 цього Кодексу.
Для обрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток платник податку використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2 статті 44 ПКУ).
Юридичні особи - платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 ПКУ, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об'єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Порядок розрахунку об’єкта оподаткування з податку на прибуток викладено в статті 134 ПКУ, згідно якої оподатковується прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III ПКУ.
Згідно статті 11 ПКУ спеціальний податковий режим визначає особливий порядок оподаткування окремих категорій господарюючих суб'єктів та передбачає особливий порядок визначення елементів податку та збору, звільнення від сплати окремих податків та зборів.
Тобто, в періоді реєстрації платником єдиного податку підприємство користується певними пільгами, зокрема не нараховує та не сплачує податок на прибуток (пункт 297.1 статі 297 ПКУ).
Проте, з моменту переходу на загальну систему оподаткування підприємство зобов’язане розраховувати об’єкт оподаткування з податку на прибуток відповідно до положень розділу III ПКУ.
Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860.
Враховуючи, що платник перебуває на загальній системі оподаткування лише з 01.04.2016, тобто 9 місяців 2016 року, то до рядка 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+,–)» Декларації за 2016 рік переноситься показник рядків 2290 або 2295 «Фінансовий результат до оподаткування» (прибуток або збиток) Форми 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)» за вирахуванням відповідного показника за I квартал 2016 року. Якщо СГ складає «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», то до рядка 02 Декларації переносяться дані рядка 2290 «Фінансовий результат до оподаткування» фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва без врахування аналогічного показника за I квартал 2016 року.
Водночас зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно – правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (пункт 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Отже, з питання застосування Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток», що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2000 №353 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.01.2001 за №47/5238 доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.
Додатково:
Податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган (підпункт 14.1.172 пункт 14.1 стаття 14 ПКУ).
Згідно з положеннями статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.
Для отримання необхідної інформації і вичерпних усних відповідей з питань податкового законодавства Ви маєте можливість звертатись до контролюючого органу, в якому Ви, як платник податків, перебуваєте на обліку та Інформаційно – довідкового Департаменту Державної фіскальної служби України за багатоканальним телефонним номером 0-800-501-007 (безкоштовно із стаціонарних телефонів). Режим роботи Інформаційно - довідкового Департаменту Державної фіскальної служби України з 8 год.00хв. до 20 год.00хв. щоденно, крім суботи та неділі. Відповіді також надаються Контакт-Центром Державної фіскальної служби України факсом та електронною поштою через мережу Інтернет (idd@minrd.gov.ua).