Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (далі — ПКУ) датою віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з п.187.8 ст.187 ПКУ, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі-ЄРПН).
Законом України від 16 липня 2015 року № 643-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» (далі – Закон № 643), який набув чинності 29.07.2015, зокрема, змінено норми Податкового кодексу України від
02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), які визначають терміни включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість за податковими накладними, складеними постачальниками та зареєстрованими в ЄРПН.
Пунктом 198.3 ст.198 ПКУ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 ПКУ, протягом такого звітного періоду.
Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 ПКУ.
Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Тобто, починаючи з 29.07.2015 податок на додану вартість, зазначений у податковій накладній яка була своєчасно зареєстрована в ЄРПН, може бути включений до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вона складена, або будь-якого наступного звітного періоду протягом 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної.
Податок на додану вартість, зазначений у податковій накладній, яка була зареєстрована в ЄРПН з порушенням терміну, встановленого п. 201.10 ст. 201 ПКУ або п. 39 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, може бути включена до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вона зареєстрована в ЄРПН, або будь-якого наступного звітного періоду, але не пізніше 365 календарного дня з дати складання такої податкової накладної.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).
Зазначена позиція державної фіскальної служби України викладена на загальнодоступному інформаційно – довідковому ресурсі «База знань» в підкатегорії 101.14.
Також відповідні роз’яснення надані у листі ДФС від 15.01.2016 № 1201/7/99-99-19-03-02-17.
Враховуючи вищенаведене, податкова накладна, складена в лютому та своєчасно зареєстрована постачальником в ЄРПН, може бути включена до складу податкового кредиту податкового (звітного) періоду, у якому вона складена, тобто, у даному випадку, лютого 2016 року.