Загальні принципи, методи та умови трансфертного ціноутворення визначені статтею 39 ПКУ.
Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку (підпункт 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ).
Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ, встановлені розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №1042, від 14.05.2015 №449, від 16.09.2015 №977-р.
Відповідно до підпункту 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 ПКУ господарські операції, передбачені підпунктом 39.2.1.1 – 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
– річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
– обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Тобто, для визнання господарських операцій контрольованими повинні виконуватися обидві умови одночасно: річний дохід перевищує 50 млн. грн. та обсяг операцій з відповідним контрагентом перевищує 5 млн. грн. за звітний рік.
Відповідно до підпункту 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:
– операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
– операції з надання послуг;
– операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;
– фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
– операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №21 «Вплив змін валютних курсів», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 №193 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.08.2000 за №515/4736, визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України (далі – П(С)БО №21).
Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики).
Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат) (пункт 8 П(С)БО №21).
Тобто до складу доходу та/або витрат по бухгалтерському обліку зокрема включаються доходи від операційних курсових різниць, які розраховуються на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції.
Окремого порядку розрахунку вартісного критерію річного доходу платника податків для цілей трансфертного ціноутворення нормами ПКУ не встановлено. В той же час для цілей підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Отже, для цілей статті 39 ПКУ розрахунок річного доходу здійснюється відповідно до вимог, встановлених підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ, та включає дохід від операційних курсових різниць.
Щодо впливу операційних курсових різниць, які виникають внаслідок перерахунку монетарних статей в іноземній валюті на дату здійснення господарської операції та на дату балансу, при розрахунку обсягу операцій з контрагентом (5 млн.грн.) слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами та доповненнями, далі — Закон №996) господарська операція – дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Пунктом 4 П(С)БО №21 дано визначення курсової різниці як різниці між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.
Операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат) (пункт 5 П(С)БО №21).
На кожну дату балансу монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу (пункт 7 П(С)БО №21).
Тобто, при фактичному отриманні (оприбуткуванні) сировини від нерезидента її вартість буде визначена з урахуванням курсу на дату такого отримання. В подальшому, якщо отримана сировина не оплачена, така кредиторська заборгованість перераховується на кожну дату баланса та, відповідно, виникають доходи або витрати від операційної курсової різниці.
Відповідним чином виникають доходи або витрати від операційної курсової різниці при здійсненні оплати за отриману сировину – за курсом на дату перерахування грошових коштів.
В зв’язку з тим, що визнані від зміни курсу іноземної валюти доходи або витрати не відповідають суті господарської операції, визначеної підпунктом 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ, операційна курсова різниця не враховується для обчислення обсягу господарських операцій платника податків із контрагентом для цілей трансфертного ціноутворення.
Додатково:
Податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган (підпункт 14.1.172 пункт 14.1 стаття 14 ПКУ).
Згідно з положеннями статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.
Для отримання необхідної інформації і вичерпних усних відповідей з питань податкового законодавства Ви маєте можливість звертатись до контролюючого органу, в якому Ви, як платник податків, перебуваєте на обліку та Інформаційно – довідкового Департаменту Державної фіскальної служби України за багатоканальним телефонним номером 0-800-501-007 (безкоштовно із стаціонарних телефонів). Режим роботи Інформаційно - довідкового Департаменту Державної фіскальної служби України з 8 год.00хв. до 20 год.00хв. щоденно, крім суботи та неділі. Відповіді також надаються Контакт-Центром Державної фіскальної служби України факсом та електронною поштою через мережу Інтернет (idd@minrd.gov.ua).