Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015, розділ ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ викладено у новій редакції.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Пунктом 44.2 статті 44 ПКУ передбачено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, що визначено підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ. Коригування в обов’язковому порядку здійснюється тими платниками, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний (податковий) період перевищує 20 мільйонів гривень.
Методологічні засади формування інформації в бухгалтерському обліку та розкриття у фінансовій звітності інформації про доходи викладені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 (далі - П(С)БО 15).
Так, згідно пункту 5 П(С)БО 15, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності викладені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 №237 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.1999 за №725/4018 (далі – П(С)БО 10).
Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю (пункт 6 П(С)БО 10).
Отже, з огляду на викладене вище, дохід від продажу товарів (робіт, послуг) визнається доходом того періоду, у якому фактично здійснено цей продаж.
Таким чином, погашення дебіторської заборгованості минулих періодів протягом 2015 року не формує у платника дохід у бухгалтерському обліку.
Щодо відображення погашеної дебіторської заборгованості у податковому обліку повідомляємо наступне.
Враховуючи, що платник під час здійснення продажу товарів (робіт, послуг) знаходився на спрощеній системі оподаткування, дохід юридичної особи – платника єдиного податку визначався відповідно до статті 292 ПКУ (в редакції, що діяла до 01.01.2015).
Зокрема, пунктом 292.1 статті 292 ПКУ передбачено включення до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку будь – якого доходу, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.
Таким чином, платник єдиного податку не включав до складу доходів у податковому обліку вартість продажу товарів (робіт, послуг) за які не отримано сплату.
Згідно пункту 18 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень» ПКУ за операціями, по яких дохід для цілей оподаткування податком на прибуток до 1 січня 2015 року визначався за датою надходження коштів на банківський рахунок або в касу платника податку, і станом на 1 січня 2015 року у платника податку була наявна дебіторська заборгованість за такими операціями, при розрахунку об'єкта оподаткування сума коштів, що надійшла на банківський рахунок або в касу платника податку після 1 січня 2015 року, збільшує фінансовий результат до оподаткування.
Така дебіторська заборгованість відображається по рядку 4.1.15 додатку РІ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860, та входить до складу різниць, які збільшують фінансовий результат підприємства. Підсумок підрахунку всіх різниць (зменшуючих і збільшуючих) фінансовий результат з відповідним знаком («+» або «-») формує показник рядка 3 додатку РІ, що в свою чергу переноситься до рядка 3 податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
Іншого порядку відображення в податковому обліку суми коштів, отриманих СГ у 2015 році за реалізовані товари (роботи, послуги), не передбачено.
Таким чином, суб’єкт господарювання у декларації з податку на прибуток за 2015 рік зобов’язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму отриманої дебіторської заборгованості, яка виникла в зв’язку з передачею замовнику товару в період перебування на спрощеній системі оподаткування.
Додатково:
Податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган (підпункт 14.1.172 пункт 14.1 стаття 14 ПКУ).
Згідно з положеннями статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.
Для отримання необхідної інформації і вичерпних відповідей з питань податкового законодавства радимо Вам у подальшому звертатись до контролюючого органу, в якому Ви, як платник податків перебуваєте на обліку та Інформаційно – довідкового Департаменту Державної фіскальної служби України за багатоканальним телефонним номером 0-800-501-007 (безкоштовно із стаціонарних телефонів). Режим роботи Інформаційно - довідкового Департаменту Державної фіскальної служби України з 8 год.00хв. до 20 год.00хв. щоденно, крім суботи та неділі. Відповіді також надаються Контакт-Центром Державної фіскальної служби України факсом та електронною поштою через мережу Інтернет (idd@minrd.gov.ua).