Головне управління ДФС у Дніпропетровській області розглянуло лист від ______ №____ щодо сплати податку на майно, податку за земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти нерухомості, що перебувають у власності юридичної особи, проте процедура державної реєстрації права власності на ці земельні ділянки не закінчена, та в межах компетенції повідомляє.
Податковим кодексом України (далі – Податковий кодекс) передбачено, що за зверненням платників податків контролюючі органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства (пункт 52.1 статті 52 Податкового кодексу).
Податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган (підпункт 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу).
Згідно з положеннями статті 52 Податкового кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Контролюючі органи – органи доходів і зборів України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України та іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.
Основним документом, що регулює земельні відносини в Україні, є Земельний кодекс України (далі - Земельний кодекс), законом, який регулює оподаткування землі є Податковий кодекс України.
Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14Л статті 14 Податкового кодексу України (далі – Податковий кодекс) плата за землю - обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Земельний податок - обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу).
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за | користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу).
Положеннями статей 286, 288 Податкового кодексу передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру, а для нарахування орендної плати за земельну ділянку - договір оренди такої земельної ділянки.
При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (пункт 287.6 статті 287 Податкового кодексу).
Статтями 125, 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Права власності, користування земельною ділянкою оформлюються відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно зі статтею 6 Закону України від 06 жовтня 1998 (року №161-ХІУ «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Плату за землю сплачують власники землі та землекористувач з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (пункт 287.1 статті 287 Кодексу).
Отже, платниками плати за землю є суб’єкти господарювання, за якими зареєстровано право власності або користування земельною ділянкою.
ПАТ _______ є власником нерухомого майна (промислова будівля), проте право власності/користування земельною ділянкою під таким майном не оформлено.
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік (пункт 286.1 статті 286 Податкового кодексу).
Враховуючи викладене, товариству необхідно оформити право власності або право оренди на земельну ділянку. При цьому, якщо земельна ділянка буде придбана у власність за договором купівлі-продажу або за іншим цивільно-правовим договором, то сплачується земельний податок, у разі набуття земельної ділянки за договором оренди - орендна плата за землю державної або комунальної власності.
Одночасно слід зазначити, що відповідно до пункту 4 статті 33 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280) справляння плати за землю належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Питання регулювання земельних відносин відповідно до закону вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (пункт 34 статті 26 Закону №280).
______ сільською радою прийнято рішення від ___ №_____ «Про місцеві податки і збори на території ________ сільської ради на 2016 рік».
З огляду на викладене, юридичні особи, які не оформили відповідно до законодавства право власності або користування землею, в тому числі якщо вони є власниками будівель (споруд) або їх частин, необхідно звернутися до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування для оформлення та реєстрації права власності на такі земельні ділянки.
Щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки слід зазначити наступне.
Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості (до п.п.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу).
Законом №71-VIII внесено зміни щодо оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, які набрали чинності з 1 січня 2015 року.
Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу).
Базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п.266.3.1 п.266.3 ст.266 Податкового кодексу).
Згідно з п.п.266.3.3 п.266.3 ст.266 Податкового кодексу база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.
Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію за встановленою формою у порядку, передбаченому ст.46 Податкового кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (п.п.266.7.5 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу).
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п.266.6.1 п.266.6 ст.266 Податкового кодексу).
Згідно з п.п.266.10.1. п.266.10 ст.266 Податкового кодексу податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується: юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Додаткова інформація:
Для отримання необхідної інформації і вичерпних відповідей з питань податкового законодавства радимо Вам у подальшому звертатись до органу державної фіскальної служби, в якому Ви, як платник податків перебуваєте на обліку та Інформаційно – довідкового департаменту Державної фіскальної служби України за багатоканальним телефонним номером 0-800-501-007 (безкоштовно із стаціонарних телефонів). Режим роботи Інформаційно - довідкового департаменту Державної фіскальної служби України з 8 год.00хв. до 20 год.00хв. щоденно, крім суботи та неділі.