Пунктом 52.5 ст. 52 Розділу ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з питань, що належать до їх компетенції.
Відповідно до пп. 14.1.185. п. 14.1. ст. 14 Розділу І Кодексу постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Пунктом 185.1 ст. 185 Розділу V Кодексу передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
У відповідності із п. 186.4. ст. 186 Розділу V Кодексу місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 цієї статті.
Згідно з п. 186.3 ст. 186 Розділу V Кодексу місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать:
а) надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць);
б) рекламні послуги;
в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем;
г) надання персоналу, у тому числі якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця;
ґ) надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів;
д) телекомунікаційні послуги, а саме: послуги, пов'язані з передаванням, поширенням або прийманням сигналів, слів, зображень та звуків або інформації будь-якого характеру за допомогою дротових, супутникових, стільникових, радіотехнічних, оптичних або інших електромагнітних систем зв'язку, включаючи відповідне надання або передання права на використання можливостей такого передавання, поширення або приймання, у тому числі надання доступу до глобальних інформаційних мереж;
е) послуги радіомовлення та телевізійного мовлення;
є) надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті;
ж) надання транспортно-експедиторських послуг.
Таким чином, операції з надання консультаційних та інженерних послуг по співпраці з розробки нових технологій та реагентів, надані отримувачу – нерезиденту зареєстрованому за межами митної території України, не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Розробка стратегії просування та впровадження нових продуктів на українському та світових ринках, впровадження, контроль та модернізація технологій на підприємствах України, послуги з навчання і консультації персоналу промислових підприємств України, оподатковуються на загальних підставах.
Що стосується отримання технічної супроводжувальної документації для роботи з продуктами замовника на території України – вказані операції не підпадають під визначення постачання послуг.
З огляду на те що, суттєвою обставиною для вирішення питання оподаткування ПДВ послуг, наданих нерезиденту, є відсутність у такого нерезидента зареєстрованого постійного представництва та умов для обов’язкової реєстрації такого представництва, зазначені питання повинні врегульовуватись при укладанні з нерезидентом відповідних контрактів (угод) про надання послуг.
Якщо нерезидент, що отримує послуги має представництво, то місце поставки таких послуг знаходиться на митній території України, і в цьому разі операції з їх постачання є об'єктом оподаткування ПДВ.
При цьому слід зазначити, що відповідно до п.36.1 ст.36 Розділу І Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.