Головне управління ДФС у Дніпропетровській області розглянуло звернення від 09.11.2015 № 3 _______ щодо розрахунку прибутку від продажу акцій, та відповідно до положень ст.52 «Податкова консультація» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями, далі – Кодекс) у межах компетенції і повноважень повідомляє наступне.
Пунктом 44.1 ст.44 Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п.44.2 ст.44 Кодексу).
Порядок визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток викладений у ст.134 Кодексу.
Об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу (п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Кодексу).
Нормами п.п.14.1.81 п.14.1 ст.14 Кодексу, визначено що фінансові інвестиції, це господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються на:
прямі інвестиції - господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою;
портфельні інвестиції - господарські операції, що передбачають купівлю цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку або біржовому товарному ринку.
Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та розкриття її у фінансової звітності викладені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153 (далі - П(С)БО 15).
Згідно з п. 7 П(С)БО 15, визнані доходи в бухгалтерському обліку класифікуються за групами, однією з таких груп є «інші доходи». До складу інших доходів, зокрема, включається дохід від реалізації фінансової інвестиції.
Формування витрат у бухгалтерському обліку викладені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248 (далі - П(С)БО 16). Відповідно до п.29 П(С)БО 16, до складу «інших витрат» включаються витрати, які виникають під час діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг). До таких витрат належать, зокрема, собівартість реалізованих фінансових інвестицій (балансова вартість та витрати, пов'язані з реалізацією фінансових інвестицій).
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 № 91, та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 17.05.2000 за № 284/4505 (далі - П(С)БО 12) визначено, що фінансові інвестиції первісно оцінюються та відображаються у бухгалтерському обліку за собівартістю. Собівартість фінансової інвестиції складається з ціни її придбання, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов'язкових платежів та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням фінансової інвестиції (п.4 П(С)БО 12).
Таким чином, прибуток, отриманий від продажу акцій, обчислюється за правилами бухгалтерського обліку, та визначається як різниця між доходом від реалізації фінансових інвестицій та собівартістю (балансовою вартістю) реалізованих фінансових інвестицій.
Водночас зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно – правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (пункт 2 статті 6 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Додатково:
Податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган (підпункт 14.1.172 пункт 14.1 стаття 14 Кодексу).
Згідно з положеннями статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.
Для отримання необхідної інформації і вичерпних відповідей з питань податкового законодавства радимо Вам у подальшому звертатись до контролюючого органу, в якому Ви, як платник податків перебуваєте на обліку та Інформаційно – довідкового Департаменту Державної фіскальної служби України за багатоканальним телефонним номером 0-800-501-007 (безкоштовно із стаціонарних телефонів). Режим роботи Інформаційно - довідкового Департаменту Державної фіскальної служби України з 8 год.00 хв. до 20 год.00 хв. щоденно, крім суботи та неділі. Відповіді також надаються Контакт-Центром Державної фіскальної служби України факсом та електронною поштою через мережу Інтернет (idd@minrd.gov.ua).