Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статтями 67,68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися законів України та сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий Кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – Кодекс, ПКУ) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Цим Кодексом читко визначені функції та правові основи діяльності контролюючих органів визначених пунктом 41.1 ст.41 ПКУ.
Державна податкова справа - сфера діяльності контролюючих органів, передбачена цим Кодексом та іншими актами законодавства України, спрямована на формування і реалізацію державної податкової політики в частині адміністрування податків, зборів, платежів (абз.3 п.1.1 ст.1 ПКУ).
Адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податків, зборів, платежів) - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об’єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом (п.п.14.1.1-1 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Статтею 191 Податкового Кодексу України читко визначені функції контролюючих органів
Згідно з п.19¹.1 ст.19¹ Кодексу контролюючі органи здійснюють, зокрема, контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів, установлених Кодексом, а також надають податкові консультації відповідно до норм Кодексу.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом ІV ПКУ.
Доходи у вигляді процентів оподатковуються відповідно до норм п.170.4 ст.170 ПКУ.
Відповідно до п.п.170.4.1 п.170.4. ст.170 ПКУ податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.
Податковим агентом у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою, визначеною п.167.1 ст.167 ПКУ (18 відсотків), із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці.
Доходи, зазначені у п.п.170.4.1 п.170.4. ст.170 ПКУ остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.
Оподаткування процентів та дисконтних доходів, нарахованих на користь фізичних осіб з будь-яких інших доходів, ніж ті, що зазначені у п.п.170.4.1 п.170.4 ст.170 ПКУ, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п.167.1 ст.167 ПКУ (п.п.170.4.3 п.170.4. ст.170 ПКУ).
Відповідно до п.п.1.1 п.16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ платниками військового збору є особи, визначені п.162.1 ст.162 ПКУ, а саме фізичні особи – резиденти (нерезиденти), які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст.163 ПКУ. Об’єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Для нерезидента – це загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні.
Згідно з п.п.164.2.8 п.164.2 ст.164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включаються пасивні доходи (крім зазначених у п.п.165.1.2, 165.1.41 п.165.1 ст.165 ПКУ).
Під терміном «пасивні доходи» слід розуміти, зокрема такі доходи, як проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок; проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках; процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом (п.п.167.5.3 п.167.5 ст.167 Кодексу).
Ставка збору становить 1.5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п.1.2 п.16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (п.п.1.3 п.16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Оскільки доходи у вигляді процентів, отримані фізичною особою від розміщення коштів на депозитному рахунку, включаються до місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, то такі доходи підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.
ГУ ДФС звертає увагу, що кожен конкретний випадок слід розглядати з урахуванням наявних документів, що стосуються окремої справи, тому податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п.52.2 ст.52 ПКУ).