Відповідно до вимог ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
Податковий кодекс України від 02.12.10 №2755-VI (із змінами та доповненнями, далі – Податковий кодекс, ПКУ) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Цим Кодексом чітко визначаються повноваження і функції контролюючих органів (п.41.3 ст.41 Кодексу).
Відповідно до п.52.5 ст.52 ПКУ контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.
Надання податкових соціальних пільг передбачено ст.169 ПКУ.
Згідно з п.п. «г» п.п.169.1.3 п.169 ст.169 ПКУ з урахуванням норм абзацу першого п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 150 відс. суми пільги, визначеної п.п.169.1.1 п.169.1 ст.169 ПКУ (50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи), для такого платника податку, який є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена п.п. «б» п.п.169.1.4 п.169.1 ст.169 ПКУ (інвалідів І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни).
Підпунктом 169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ визначено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
Таким чином, платники податку – інваліди ІІІ групи з дитинства в Податковому кодексі не зазначені як окрема пільгова категорія, але при дотриманні установленого рівня заробітної плати мають право на податкову соціальну пільгу, яка надається у вигляді зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що у 2014, 2015 роках дорівнює 609 грн. при граничному доході 1710 грн., у 2016 році – 689 грн., при граничному доході 1930 гривень.