Порядок оподаткування доходів фізичних осіб установлено розділом IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ).
Згідно з пп.164.2.5 п.164.2 ст.164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п.170.1 ст.170 ПКУ.
Відповідно до пп.170.1.1 п.170.1 ст.170 ПКУ податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю) є орендар.
При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
Статтею 21 Закону України від 6 жовтня 1998 року N 161 «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями (далі – Закон) встановлено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»).
Водночас, згідно із ст. 1 Указу Президента України від 2 лютого 2002 року N 92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» зі змінами та доповненнями, плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) має становити не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю). При цьому умовами Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17.01.2000 №5 зі змінами та доповненнями, передбачено, що розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, але не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством.
Таким чином, об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб за операціями з надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю) визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж 3 відсотки визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 ПКУ (п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ).
Згідно п.167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.6 ст.167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п.164.6 ст.164 ПКУ щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.
Згідно з п.п.1.2 п.16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст.163 ПКУ.
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п.1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX ПКУ (п.п.1.3 п.16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX ПКУ).
Таким чином, сума орендної плати земельної частки (паю), що виплачується за договором оренди підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.
У зв’язку з тим, що кожен конкретний випадок слід розглядати з урахуванням наявних документів, та у рамках п.168.4.6 ст.168 ПКУ ГУ ДФС вважає за доцільне звернутися Вам з наявними документами до Дніпропетровській ОДПІ.
Водночас повідомляємо, що податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно цим платником податків, якому надано таку консультацію (п.52.2 ст.52 ПКУ).