Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДФС) розглянуло Вашу заяву щодо оподаткування доходу, отриманого у вигляді страхової виплати, повідомляє наступне.
Контролюючі органи у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України та іншими нормативно-правовими актами органів державної влади. Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень (п.52.5 ст.52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, далі – ПКУ).
Відповідно до ст.16 Закону України № 85/96-ВР від 07.03.1996 (далі – Закон №85/96-ВР) договір страхування – це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої договір страхування (надати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Договір довгострокового страхування життя - договір страхування життя строком на п’ять і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших п’яти років його дії, крім тих, що здійснюються у разі настання страхових випадків, пов’язаних із смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності I або ІІ групи чи встановлення інвалідності особі, яка не досягла вісімнадцятирічного віку. При цьому платник податку – роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами страхування життя (пп.14.1.52 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Оподаткування доходів, отриманих за договорами довгострокового страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій), недержавного пенсійного забезпечення, пенсійних вкладів та за договорами довірчого управління здійснюється відповідно до вимог п.170.8 ст.170 ПКУ.
Відповідно до пп.170.8.1 п.170.8 ст.170 ПКУ податковим агентом платника податку – отримувача виплати, довічної пенсії чи викупної суми є страховик-резидент, який нараховує страхову виплату чи викупну суму за договором недержавного пенсійного забезпечення або довгострокового страхування життя.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку визначену в ст.167 ПКУ (пп. 168.1.1 п.168. ст.168 ПКУ).
Відповідно до п.164.4 ст.164 ПКУ під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок за ставками, визначеними у п.167.1 ст.167 ПКУ (тобто 15% або 20%), з:
а) 60 відсотків суми:
одноразової страхової виплати за договором довгострокового страхування життя у разі досягнення застрахованою особою певного віку, обумовленого у такому страховому договорі, чи її доживання до закінчення строку такого договору.
Якщо вигодонабувач є страхувальником за договором, оподаткуванню підлягає величина перевищення страхової виплати над сумою внесених страхових платежів за правилами оподаткування доходів від розміщення коштів на депозитних рахунках. При цьому правила оподаткування доходів від розміщення коштів на депозитних рахунках визначено п.170.4 ст.170 ПКУ, згідно з пп.170.4.1 п.170.4 ст.170 ПКУ податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування. Доходи зазначені у пп.170.4.1 п.170.4 ст.170 ПКУ, остаточно оподатковуються податковим агентом під час нарахування.
одноразової страхової виплати за договором страхування довічних пенсій, за винятком одноразової виплати, передбаченої у пп. «в» пп.170.8.3 п.170.8 ст.170 ПКУ;
виплати пенсій на визначених строк, що проводиться з недержавного пенсійного фонду учаснику фонду в порядку та строки визначені законодавством;
регулярних та послідовних виплат (ануїтетів) за договором довгострокового страхування життя, пенсійних виплат за договором пенсійного вкладу, пенсійних та цільових виплат учасника фонду банківського управління, виплат довічної пенсії (довічні ануїтети), крім випадків, зазначених у пп. «а» пп.170.8.3 п.170.8 ст.170 ПКУ;
б) викупної суми у разі довгострокового розірвання страхувальником договору довгострокового страхування життя;
в) суми коштів, з якої не було утримано (сплачено) податок та яка виплачується вкладнику з його пенсійного вкладу або рахунка учасника фонду банківського управління у зв’язку з довгостроковим розірванням договору пенсійного вкладу, договору довірчого управління, договору недержавного пенсійного забезпечення (пп..170.8.2. п.170.8 ст.170 ПКУ).
Зважаючи на вищевикладене, страхова компанія являється податковим агентом та зобов’язана утримати податок із суми нарахованого (виплаченого) доходу згідно із чинним законодавством.